Христіан Еренфрід фон Вайгель

німецький ботанік, міколог, хімік

Христіан Еренфрід фон Вайгель (нім. Christian Ehrenfried von Weigel[6][7][8] або нім. Christian Ehrenfried Weigel[6][7][9], 2 травня 17488 серпня 1831) — німецький[7][9][10] ботанік[7], професор ботаніки[7][8][10], міколог[6], хімік[7], професор хімії[7][8], а також лікар[7] та доктор медицини[9][8].

Христіан Еренфрід фон Вайгель
нім. Christian Ehrenfried von Weigel
Народився24 травня 1748(1748-05-24)[1][2]
Штральзунд, Німеччина[1]
Помер8 серпня 1831(1831-08-08)[1][2] (83 роки)
Грайфсвальд[1]
ПохованняСтарий цвинтар у Грайфсвальді
Місце проживанняСвященна Римська імперія Священна Римська імперія
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьхімік, птеридолог, фармаколог, ботанік, викладач університету, міколог
Alma materГеттінгенський університет (1771)
Галузьботаніка, мікологія, хімія, медицина
ЗакладГрайфсвальдський університет
Науковий керівникЙоган Хрістіан Еркслебен[3]
Аспіранти, докторантиКарл Асмунд Рудольфі[4]
ЧленствоЛеопольдина
Шведська королівська академія наук
ДітиХристіан Еренфрід фон Вайґельd
Нагороди
Knight of the Order of the Polar Star орден Червоного орла 3-го класу

Біографія

ред.

Христіан Еренфрід фон Вайгель народився у місті Штральзунд 2 травня 1748 року[8].

Вайгель був директором ботанічного саду Грайфсвальда[9]. Христіан Еренфрід фон Вайгель був членом Шведської королівської академії наук[9].

Він вів листування з видатним шведським вченим Карлом Ліннеєм[9]. Його листування з Карлом Ліннеєм тривала з 17 травня 1768 року до 28 лютого 1774 року[9].

У 1775 році він був професором хімії та ботаніки в Університеті Грайфсвальда[8].

Христіан Еренфрід фон Вайгель помер у місті Грайфсвальд 8 серпня 1831 року[8].

Наукова діяльність

ред.

Христіан Еренфрід фон Вайгель спеціалізувався на папоротеподібних, насіннєвих рослинах та на мікології[6].

Публікації

ред.
  • Observationes chemicae et mineralogicae II Partes (Gottingiae 1771 et Gryphiae 1773)[8].
  • Vom Nutzen der Chemie (1774)[8].
  • Der Einfluß chemischer Kenntnisse in der Oeconomie (1778)[8].
  • Grundriß der reinen und angewandten Chemie (2 Bde. 1777)[8].
  • De calore animale (1778)[8].
  • Beiträge zur Geschichte der Luftarten (als Nachtrag zur Uebersetzung der Schriften von Lavoisier, 1784)[8].
  • Anleitung zur allgemeinen Scheidekunst (17881794)[8].
  • Magazin für Freunde der Natur-Lehre (Berlin 17941797)[8].
  • Versuch einer Geschichte des Blaserohrs und seiner Anwendung (Crelle’s Beiträge IV, 1790, V, 1791)[8].

Вшанування

ред.

Рід рослин вайґелія названо на його честь[10].

Див. також

ред.

Список ботаніків за скороченням

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #115358684 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. IPNI,  Weigel
  6. а б в г International Plant Names Index: Christian Ehrenfried (von) Weigel (1748—1831). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  7. а б в г д е ж и DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Christian Ehrenfried Weigel. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 29 березня 2015.
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т Allgemeine deutsche Biographie & Neue deutsche Biographie (Digitale Register): Christian Ehrenfried von Weigel. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 29 березня 2015.
  9. а б в г д е ж Christian Ehrenfried Weigel (1748—1831). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
  10. а б в The Genus Weigela. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 29 березня 2015.

Посилання

ред.