Провулок Тараса Шевченка (Київ)
Прову́лок Тара́са Шевче́нка[1] — провулок в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Козине болото, Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Михайлівського провулку.
| Провулок Тараса Шевченка Київ | |
|---|---|
 Провулок Тараса Шевченка | |
| Місцевість | Козине болото, Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Т. Г. Шевченка |
| Колишні назви | |
| Козиноболотна вулиця, Козиноболотська вулиця (провулок), вулиця Козине Болото, Хрещатицький провулок | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 255 м |
| Координати початку | 50°27′03″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.450972° пн. ш. 30.521583° сх. д.Координати: 50°27′03″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д. / 50.450972° пн. ш. 30.521583° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′04″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.451333° пн. ш. 30.518000° сх. д. |
| поштові індекси | 01001, 01601 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Майдан Незалежності» |
| Тролейбуси | Тр 16, 18 |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Заклади культури | Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка |
| Забудова | переважно 3-5-поверхова кінця XIX — поч. ХХ ст. |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11896 |
| У проєкті OpenStreetMap | r370266 |
| На карті |
 На карті населеного пункту |
| Мапа | |
 | |
 Провулок Тараса Шевченка у Вікісховищі | |
Прилучається Малопідвальна вулиця.
Історія ред.
Одна з найвужчих вулиць Києва[2]. Провулок вперше згаданий як Козиноболотна вулиця в 1834 році (від місцевості Козине болото, де проходила вулиця). Згодом існував також під назвами Козиноболотська вулиця (Козиноболотський провулок), вулиця Козине Болото. Власники прибуткових будинків та умебльованих кімнат на провулку дбали про збільшення своїх прибутків, а тому саме вони брали активну участь у перейменуванні вулиці[2]. У 1894 на прохання жителів вулиці і за поданням київського губернатора її було перейменовано на Хрещатицький провулок. Сучасна назва — з 1954 року[3].
В провулку під № 8-а розташований (у колишньому будинку Житницьких) Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка. Тут Тарас Шевченко проживав з весни 1846 року до свого арешту — 5 квітня 1847 року. Музей відкрили у 1928 році. Збереглися особисті речі поета: люлька зі слонової кістки, куманець, сорочка, подарована сестрою Яриною, білий полотняний костюм, гравюри,малюнки[2].
Пам'ятки архітектури ред.
- № 4 (прибутковий будинок;1898);
- № 8-А (будинок Житницьких, де мешкав Тарас Шевченко; 1835).
Будинки № 5, 7/1, 8, 9/2, 13, 15, 16, 18/19 зведені у 2-й половині XIX — на початку XX століття.
Зображення ред.
-
Будинок № 4 -
Будинок № 8-А -
Будинок № 7/1
Примітки ред.
- ↑ За текстом рішення 1954 року про перейменування — провулок ім. Т. Г. Шевченка.
- ↑ а б в Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 11 травня 1954 року № 830 «Про перейменування Хрещатикського провулка Ленінського району м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 717. Арк. 276. [Архівовано з першоджерела 15 липня 2013.]
Джерела ред.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 182.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 254. — ISBN 5-88500-070-0.
- Шевченка Тараса провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 302. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |