Церква Вознесіння Господнього (Новопетрівка)

Церква Вознесіння Господнього
Сучасний вигляд церкви Сучасний вигляд церкви
47°02′42″ пн. ш. 29°53′05″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	с. Новопетрівка (Роздільнянський район)
Конфесія	Українська православна церква Московського Патріархату
Єпископство	Балтська єпархія
Тип	церква
Стиль	класицизм
Засновник	Савицький П. А.
Дата заснування	1823
Початок будівництва	1823
Побудовано	1825
Статус	Пам'ятка культурної спадщини України
Стан	цілком задовільний
Церква Вознесіння Господнього Церква Вознесіння Господнього (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Церква Вознесіння Господнього — православний храм в селі Новопетрівка (Роздільнянський район) на Одещині, пам'ятка архітектури та містобудування загальнодержавного значення.

Історія

Бічний вигляд храму

Будівництво

Кам'яну церкву в ім'я Вознесіння Господнього було закладено в 1823 році, разом з заснуванням містечка Новопетрівське, Надвірним Радником Петром Андрійовичем Савицьким.

В 1825 році церква була збудована на кошти померлого поміщика Петра Савицького. Церква і дзвіниця були збудовані з каменю. Престол в ній був один в ім'я Вознесіння Господнього. Штат церковний складався із священника і псаломщика.

При церкві було 120 десятин землі, в тому числі 20 десятин неугідь. Біля церкви були збодовані будинки і відведені в користування церковним служителям. Довжина садиби священника-49, а ширина — 36 квадратних саженів. Довжина садиби псаломщика — 17, а ширина 15 кв. саженів. В подвір'ї священника знаходились будівлі: флігель з кухнею, в якому розміщувалась школа грамотності, сарай з конюшнею, амбар-льодовик, два погріби. Біля будинку псаломщика був ще сарай.

На утримання церковних осіб щорічно асигнувалось для священника — 94 карбованці 8 копійок, для псаламщика — 47 карбованців, 4 копійки.

Розвиток

Одним із описів церковного майна є опис датований 1895 роком, який зберігався в Херсонській Духовній Консисторії. При церкві була невеличка бібліотека, яка складалась з проповідей і творів духовних авторів, а також з єпархіальних і церковних відомостей. Книга обліку майна видана із Консисторії в 1898 році, в ній було заповнених 70 аркушів і 30 аркушів незаповнених. До церкви належало два приходських цвинтарі.

Хрещення новонароджених у Храмі

В 1887 році було відкрито школу грамотності, в якій вчителювала в той час, після закінчення курсу в Одеському Єпархіальному училищі, Дар'я Фролова Нестеровська, яка отримувала 10 карбованців в місяць за учбовий час та 50 карбованців від земства і церкви. Законоучителем в школі був місцевий священник. Утримання в школі було побудовано на основі параграфу 12 «Правил про піклування» в одній особі землевласника Петра Миколайовича Дмитрієва. Просфорнею була вдова священника Марія Захарівна Нестерова, яка отримувала плату 60 карбованців на рік.

До церкви, крім містечка Новопетрівське, був приход з хуторів Савицьке (8 верств), Новомайорське (7 верств), Три криниці (5 верств), Вакарського (3 вертви)та станції Веселий Кут (8 верств).

У данних за 1911 рік є інформація, що в той час в штат входило два церковних служителя - священник і псаломщик, які отримували платню 300 карбованців і 100 крабованців відповідно. Священник Іоан Григорієв Ігнат'єв, 60-ти років, із вищого відділення Херсонської Духовної Семінарії, законоучитель і завідувач місцевої церковно-приходської школи (в ній навчалось 27 хлопчиків і 5 дівчаток). В священника була дружина. І.Г.Ігнат'єв був на посаді священника в Новопетрівському з 1899 року.

З 1914 по 1919 рік в церкві службу справляв священник Ісидір Розсковський, який до цього був фронтовим священником. Переведений з фронту(Першої Світової війни), мабуть по хворобі, так як через 5 років він помер в віці 36-ти років.

Радянські часи

У 20 роках ХХ століття почалась кампанія закриття церков. Новопетрівська церква була закрита в 1951 році. З неї були викинуті ікони, зруйновані купол і дзвіниця. За роки Радянської влади в приміщенні церкви був і клуб, і склад, і майстерня. Без особливого догляду церква зазнала руйнування.

У роки «перебудови» люди звертались до влади, про надання дозволу на відкриття церкви. Держава вирішила передати уцілілі споруди храмів у власність церков. 16 березня 1989 року Рада в справах релігій ухвалила рішення про відкриття Свято-Вознесенського храму. А вже через три тижні, 7 квітня 1989 року, на Благовіщення, відбулася перша літургія, службу вів протоієрей Володимир Мишков. Він розпочав відновлення храму.

Відновлення

Відновлення храму продовжив в 1999 році священник Георгій Баблюк. Більше 3-х місяців (з 10 липня по 25 вересня) в 2002 році знадобилось для того, щоб храм перекрити заново. Проводились і інші реставраційні роботи. В 2006 році була проведена зовнішня штукатурка храму, встановлена тротуарна плитка на східцях. В 2007 році проведено газифікацію, в 2008 році встановлені пластикові вікна. З 2009 року проведено воду та повну заміну електропроводки. В 2010—2011 роках проведений косметичний ремонт всередині приміщення.

9 лютого 2014 року Високопреосвященнійший Олексій Архієпископ Балтський і Ананьєвський освятив храм. З 2016 року по теперішній час проводиться розпис храму в академічному стилі з елементами гризайлю.

Сучасність

Новопетрівський храм є пам'яткою архітектури та містобудування загальнодержавного значення в Роздільнянському районі на Одещині. 25 січня 2005 року Новопетрівська сільська рада ухвалила рішення про оформлення права власності вірян на культову споруду. Ще потрібні кошти на повне відновлення храму. В середині храм облаштований на пожертви вірян.

Джерела

• Зарічук В. На землі моїх предків.-Одеса.-Астропринт.-2001.-с.15-17.
• Зарічук В. Пісня джерела.--Одесса.-Астопринт.-1997.-с.14
• Над Кучурганом.-Коломия.-ВПТ «Вік».-1996.-с.112-113.
• Первухин В. Православные храмы Великомихайловщины.-Одесса.-Астопринт.-2007.-с.22-29.