Хосе Ма́рмоль (ісп. José Mármol; нар. 2 грудня 1817, Буенос-Айрес — пом. 9 серпня 1871, Буенос-Айрес) — аргентинський письменник. Належав до так званого «покоління 1837 року» аргентинських письменників-романтиків.

Хосе Мармоль
José Mármol.png
Народився 2 грудня 1817(1817-12-02)[1]
Буенос-Айрес, Аргентина[2]
Помер 9 серпня 1871(1871-08-09)[3] (53 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина[2]
Поховання Реколета і джоуль
Країна Flag of Argentina (alternative).svg Аргентина
Діяльність бібліотекар, письменник, дипломат, журналіст, поет, політик
Alma mater Colegio Nacional de Buenos Airesd
Мова творів іспанська[3]
Партія Унітаристська партіяd

CMNS: Хосе Мармоль у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився 2 грудня 1817 року в Буенос-Айресі. Навчався в Університеті Буенос-Айреса. У 1838 році увійшов в таємне революційне товариство «Молода Аргентина» («Травнева асоціація»). За виступи в пресі і участь у русі проти диктатури Х. М. Росаса був заарештований. У 18401852 роках перебував в еміграції в Уругваї і Бразилії.

 
Склеп в якому похований Х. Мармоль.

Помер в Буенос-Айресі 9 серпня 1871 року. Похований на цвинтарі Реколета.

ТворчістьРедагувати

Свою творчість присвятив боротьбі проти диктатури Росаса. Твори:

  • «Поет» (1841, віршовані драми);
  • «Пісні пілігрима» (1847, поема);
  • «Пілігрим» (1847, поема);
  • «Гармонії» (1851, книга віршів);
  • «Смерть Росасу» (1851, політичний памфлет);
  • «Хрестоносець» (1851, віршовані драми);
  • «Амалія» (1855, історичний роман; російський переклад під назвою «Друзі — гірше ворогів», 1868).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати