Відкрити головне меню

Хору́нжий Миха́йло Васи́льович (22 травня 1920(19200522), село Келегеї, тепер Голопристанського району Херсонської області — 19 квітня 1991, Київ) — український радянський державний і партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 5—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1986 р.

Михайло Васильович Хорунжий
Михайло Васильович Хорунжий
Могила Михайла Хорунжого
Міністр сільського господарства Української РСР
13 лютого 1976 — 1985
Попередник: Петро Погребняк
Спадкоємець: Олександр Ткаченко
 
Партія: КПРС
Народження: 22 травня 1920(1920-05-22)
Келегеї, Збур'ївська волость, Дніпровський повіт, Херсонська губернія, Українська СРР
Смерть: 19 квітня 1991(1991-04-19) (70 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Похований: Байкове кладовище
Національність: українець
Громадянство: СРСР
У шлюбі з: Віра Іванівна Хорунжа
 
Військова служба
Звання: полковник
Нагороди:
Орден Леніна Орден Леніна — 1958 Орден Олександра Невського — 1945 Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1944
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985 Орден Червоної Зірки  — 1943 Медаль «За відвагу» — 1943
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965 Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975 Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «Ветеран праці»
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР — 1980
Могила Михайла Хорунжого на Байковому кладовищі

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у селянській родині. У 1922 році батьки переїхали на помешкання до села Залізний Порт Голопристанського району, де з 1930 по 1947 рік працювали в колгоспі.

У 1928—1936 роках — учень залізничної неповної середньої школи. У 1936 році вступив до Херсонської технічної школи сільськогосподарського машинобудування звідки перейшов на робітничий факультет при Херсонському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1938 році.

З вересня 1938 по 1941 рік — студент зоотехнічного факультету Херсонського сільськогосподарського інституту. У 1939 році вступив до комсомолу.

З липня 1941 року — служба в Червоній армії. У липні — серпні 1941 року — солдат запасного артилерійського полку у місті Дніпропетровську. У серпні — жовтні 1941 року — курсант полкової школи 10-го запасного корпусного артилерійського полку у станиці Усть-Лабинська Краснодарського краю. У жовтні 1941 — травні 1942 року — курсант Краснодарського артилерійського мінометного училища.

Учасник німецько-радянської війни. У травні — серпні 1942 року — командир управління 120- мм мінометної батареї 104-го артилерійського окремого дивізіону 115-ї кавалерійської дивізії Південного фронту. У серпні 1942 — лютому 1943 року — командир взводу управління, у лютому — травні 1943 року — заступник командира 76-мм артилерійської батареї 1177-го стрілецького полку 347-ї стрілецької дивізії Північно-Кавказького фронту. У травні 1943 — квітні 1944 року — командир 120-мм мінометної батареї 1177-го стрілецького полку 347-ї стрілецької Мелітопольської дивізії 4-го Українського фронту. У квітні 1944 — вересні 1945 року — заступник командира 1177-го стрілецького полку з артилерії 347-ї стрілецької Мелітопольської дивізії 1-го, 2-го, 3-го Прибалтійського та Ленінградського фронтів.

Член ВКП(б) з червня 1943 року.

У вересні 1945 — лютому 1946 року — заступник командира 858-го мінометного полку зі стройової підготовки, у лютому — червні 1946 року — командир артилерійського дивізіону 907-го артилерійського полку 622-ї артилерійської бригади Уральського військового округу в місті Кунгур.

Після демобілізації у червні 1946 році продовжив навчання у інституті. Одночасно з червня 1946 по жовтень 1947 року працював комсоргом Херсонського сільськогосподарського інституту. У 1948 році закінчив зоотехнічний факультет Херсонського сільськогосподарського інституту.

1 березня 1948 — 20 лютого 1952 року — асистент, викладач кафедри економіки та організації соціалістичних сільськогосподарських підприємств Херсонського сільськогосподарського інституту.

26 січня 1952 — 4 грудня 1954 року — директор Скадовської машинно-тракторної станції (МТС) Херсонської області.

4 грудня 1954 — 28 березня 1956 року — 1-й секретар Цюрупинського районного комітету КПУ Херсонської області.

16 березня 1956 — 22 січня 1957 року — інспектор, 22 січня — грудень 1957 року — заступник завідувача відділу партійних органів ЦК КПУ.

25 листопада 1957 — 11 січня 1958 року — 2-й секретар Одеського обласного комітету КПУ.

5 лютого 1958 — 7 січня 1963 року — голова виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих. 7 січня 1963 — 4 грудня 1964 року — голова виконавчого комітету Одеської сільської обласної ради депутатів трудящих. 4 грудня 1964 — 28 березня 1969 року — голова виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих.

28 березня 1969 — 19 березня 1976 року — голова виконавчого комітету Запорізької обласної ради депутатів трудящих.

13 лютого 1976 — січень 1985 року — міністр сільського господарства Української РСР, голова Всеукраїнського республіканської Ради колгоспів.

З 19 лютого 1960 по 10 лютого 1976 року був кандидатом в члени, а з 13 лютого 1976 по 6 лютого 1986 року — членом ЦК Компартії України. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 5—10 скликань (19591985 роки), заступником голови Верховної Ради УРСР.

Помер у Києві 19 квітня 1991 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

ЗванняРедагувати

  • лейтенант
  • старший лейтенант
  • підполковник
  • полковник

НагородиРедагувати

РодинаРедагувати

Дружина — Віра Антонівна (1921), дочки: Лілія (1944), Тетяна (1950).

ДжерелаРедагувати