Холмський морський торговельний порт
Холмський морський торговельний порт (рос. Холмский морской торговый порт) — стивідорна компанія в російському морському порту Холмськ.
| Холмський морський торговельний порт | |
| Дата створення / заснування | 1906 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Росія |
| Розташування штаб-квартири | Росія |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Холмський морський торговельний порт у Вікісховищі | |
Координати: 47°02′47″ пн. ш. 142°02′37″ сх. д. / 47.04661000002777627° пн. ш. 142.04366000002775650° сх. д.
Історія ред.
До Російсько-японської війни у гавані, де зараз знаходиться порт, були рибні промисли. Після війни японська влада відразу звернула увагу на вигідне розташування незамерзаючої бухти. При здачі рибальських ділянок на 1906 японці закрили рибні промисли безпосередньо в бухті Маока, оскільки тут почалося будівництво порту [1]. . Перші гідротехнічні споруди були споруджені в 1909—1910 роках, основні споруди споруджувались в 1935—1938 [2]. За часів губернаторства Карафуто порт Маока вважався поряд з Отомарі головним портом, через який йшов потік переселенців і вантажне сполучення, особливо взимку, коли порт Отомарі замерзав. Під час Радянсько-японської війни в порту було висаджено десант, який захопив спочатку місто, а потім і райони Південного Сахаліну.
У радянські часи порт здобув бурхливий розвиток під час будівництва поромної переправи Ваніно — Холмськ[en], що має найважливіше значення для сполучення острова з материком і досі. У 1992 році було приватизовано, утворено ВАТ «Холмський морський торговельний порт». З 2007 року 100 % акцій порту належать юридичним та фізичним особам [3].
Опис ред.
Розташування ред.
Холмський морський торговельний порт розташований на західному узбережжі південної частини острова Сахалін, у вершині незамерзаючої затоки Невельського, сполучений з обласним центром залізниці та автомобільними дорогами. Цілорічна навігація, наявність поромно-залізничного сполучення з материком, забезпечує порту першорядне значення у здійсненні транспортного сполучення острівної області з іншими регіонами Росії. Для плавання суден він відкритий цілий рік. Лід тримається з початку січня до середини березня, але навігації не перешкоджає. Акваторія порту Північним і Південним молами і прямою лінією, що з'єднує їх кінцівки, ділиться на внутрішню акваторію, де розташована гавань торгового порту, і зовнішній рейд [3]. У Східному ковші базується яхт-клуб. Є кілька залізничних колій до станції Холмськ-Сортувальний. Причали порту
Морський торговельний порт складається з 9 причалів загальною довжиною 858,4 м. З них 7 причалів є вантажними (3 універсальні та 2 спеціалізовані поромні) та 2 допоміжні. Причали обладнані залізничними коліями.
Устаткування порту ред.
Перевантажувальне обладнання торговельного порту: 5 портальних кранів вантажопідйомністю від 5 до 20 т, 1 кран 40 т, 3 автонавантажувачі вантажопідйомністю до 1,5 і 3 автонавантажувачі 10 т [4].
Складські приміщення порту ред.
Для зберігання вантажів порт має криті та відкриті склади загальною площею відповідно 15,0 і 40,0 тис. м². У критих складах можна розмістити до 10 тис. т вантажів у пакетах, а на відкритих майданчиках — до 14 тис. т. Місткість вугільного складу — 25-30 тис. т[4]
Навігація ред.
Порт відкритий для навігації цілий рік і доступний для будь-яких середньотоннажних суден дедвейтом до 7000 тонн. Ширина вхідного фарватеру 140 м, глибина на вході в гавань 11-12 м, глибина в гавані понад 9 м. Лоцманське проведення суден на акваторії порту є обов'язковим До торгового порту можуть увійти транспортні судна довжиною до 110 м, шириною до 20 м і з осадкою до 6,0 м; пороми довжиною до 127 м, шириною до 20 м, з осадкою не більше 6,4 м. Східний (або малий) ківш, розташований в акваторії торгового порту, доступний для суден з осадкою до 1,8 м.
Примітки ред.
- ↑ Головний порт Карафуто. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 3 липня 2012.
- ↑ Холмский морской порт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- ↑ а б Холмський морський торговельний порт. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 3 липня 2012.
- ↑ а б ЕСИМО. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 5 вересня 2012.