Хлопець та його пес (фільм)
«Хлопець і його пес» (англ. A Boy and His Dog) — постапокаліптичний фільм 1975 року режисера Л. К. Джонса, заснований на однойменній повісті Гарлана Еллісона.
Хлопець і його пес | |
|---|---|
| A Boy and His Dog | |
 | |
| Жанр |
фантастика драма трилер комедія |
| Режисер | Л. К. Джонс |
| Продюсер | Alvy Moored |
| Сценарист |
Гарлан Еллісон Л. К. Джонс Вейн Кроузтернер |
| На основі | A Boy and His Dogd |
| У головних ролях |
Дон Джонсон Сюзан Бентон [1] Чарльз МакГроу Джейсон Робардс |
| Кінокомпанія | LQJaf Productions |
| Дистриб'ютор | Кіноманія |
| Тривалість | 91 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 1975 |
| Кошторис | 400 000 $ |
| IMDb | ID 0072730 |
Сюжет ред.
2024 рік. Після спустошливої Четвертої світової війни, що тривала всього п'ять днів, залишки населення США животіють у спорожнілих містах. Кожен наданий сам собі, виживання зводиться до пошуку їжі і сутичками з іншими людьми за їжу. Головний герой, Вік, працює в парі зі своїм псом Бладом, який має з ним телепатичний зв'язок. Ця співпраця взаємовигідна — пес попереджає про небезпеку і знаходить жінок для Віка, а Вік добуває їжу (Блад не здатний самостійно полювати). Пес є дітищем військових генетичних дослідів і здатний телепатично виявляти живих істот в окрузі, але може спілкуватися тільки з Віком. Проте в міцній дружбі відбувається розкол — Вік вистежує і закохується у Квіллу Джин, мешканку одного з підземних міст — Топіки, життя якого завмерло на рівні 50-х років XX століття. Вміло закохавши в себе Віка, Квілла ховається і зникає в підземному місті. Вік, незважаючи на протести і переконання Блада, прямує до неї. Блад, не бажаючи йти на вірну смерть, залишається біля входу в бункер, пообіцявши при цьому почекати Віка.
Потрапивши в Топіку, Вік розуміє, що потрапив у пастку — його заманили в місто лише для того, щоб поповнити генофонд Топіки. Після штучного запліднення його сім'ям 35 наречених його передбачалося утилізувати. Амбітна Квілла, яка бажала разом із іншими змовниками потрапити в Комітет (керівний орган Топіки), звільняє Віка і намагається змусити його знищити членів Комітету. Вік не збирається задовольнятися сумнівною владою і з боєм проривається до виходу. Квіллі не залишається робити нічого іншого, як піти за ним.
Блад чекає їх нагорі. Він сильно окляк від ран попередніх боїв і сильно зголоднів. Перед Віком стоїть дилема — покинути друга і піти разом з Квіллою, або залишитися разом з псом. Вік вибирає пса.
Нагодувавши Блада м'ясом Квілли, Вік разом з псом іде геть у пустелю, на пошуки свого раю.
Нагороди ред.
Фільм отримав дві нагороди — Премію «Г'юго» за найкращу постановку і премію Сатурн за найкращу головну чоловічу роль в 1976 році.
Інше ред.
Гарлан Еллісон у традиційному для себе стилі вкрай критично відгукувався про фільм, наприклад, називав його «смердючим».[2] Твір був джерелом натхнення при створенні серії відеоігор Fallout.[3] У фільмі звучить марш «Stars and Stripes Forever» Д. Сузи.
Джерела ред.
Примітки ред.
- ↑ https://www.kinopoisk.ru/name/180553/
- ↑ Харлан Эллисон. Парень с собакой [предисловие] // Миры Харлана Эллисона. Том 3. Контракты души. — Рига: Полярис, 1997. — С. 209.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 21 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)