Гарлан Еллісон
Га́рлан Е́ллісон (англ. Harlan Jay Ellison, 27 травня 1934 — 28 червня 2018) — американський письменник-фантаст. Користується славою найбільш продуктивного автора короткої прози і найбільш титулованого впродовж свого великого літературного життя. Лауреат премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (2006).
Гарлан Еллісон | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Harlan Ellison | ||||
Ім'я при народженні | Гарлан Джей Еллісон | |||
Псевдонім | Кордвайнер Берд (англ. Cordwainer Bird), Налра Нозіль (англ. Nalrah Nosille), Слей Гарсон (англ. Sley Harson), Пол Мерчент (англ. Paul Merchant) | |||
Народився | 27 травня 1934 Клівленд, Огайо, США | |||
Помер | 28 червня 2018 (84 роки) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США ·зупинка серця | |||
Громадянство | США | |||
Національність | єврей | |||
Діяльність | письменник, редактор, сценарист | |||
Сфера роботи | літературний твір у жанрі фентезі[1], наукова фантастика[1], телесценарійd[1] і науково-фантастична літератураd[1] | |||
Alma mater | Університет штату Огайо | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1949 | |||
Напрямок | фантастика | |||
Magnum opus | Dangerous Visionsd, A Boy and His Dogd, Я не маю рота, але мушу кричати, «Покайся, Арлекіне!» скрикнув Цокотун, Again, Dangerous Visionsd, The Last Dangerous Visionsd, Life Hutchd і Harlan Ellison's Watchingd | |||
Членство | Гільдія сценаристів Америки, західd[2] | |||
Конфесія | атеїзм і єврейський атеїзмd | |||
У шлюбі з | Lory Patrickd[3], Lori Horwitzd[3], Susan Ellisond[3][4], невідомо і невідомо | |||
Премії | «Г'юґо» (1966, 1968, 1969, 1972, 1974, 1975, 1976, 1978, 1986), «Неб'юла» (1966, 1970, 1978, 2006, 2011), «Локус» (1971, 1973, 1974, 1975, 1976, 1978, 1979, 1983, 1985, 1986, 1989, 1994, 1998), «Юпітер» (1974, 1978), Всесвітня премія фентезі (1989, 1993), Британська премія наукової фантастики (1978), Британська премія фентезі (1979), Мілфорда (1986), ім. Брема Стокера (1987, 1998, 1993, 1995, 1999), Премія читачів Азімова (1988), Міжнародна премія фантастики жахів (1994), читацька премія журналу «Deathrealm» (1996), «Ай-Кон» (1997), Нагорода імені Рея Бредбері (2001), Премія «Прометей» (2015) | |||
Сайт: Офіційний вебсайт «Ellison Webderland» | ||||
| ||||
Гарлан Еллісон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Написав або упорядкував 75 книг, створив понад 1700 оповідань та повістей, есе, статей і газетних дописів, 24 телесценарії, 12 кіносценаріїв[6][7].
Отримав багато нагород у галузі фантастики[8].
На честь Гарлана Еллісона названо астероїд 10177 Еллісон.
Помер уві сні 28 червня 2018 року у своїй резиденції в Лос-Анджелесі[9].
- «„Покайся, Арлекіне!“ — скрикнув Цокотун» — найкраще коротке оповідання, 1966
- «Я не маю рота, але мушу кричати» — найкраще коротке оповідання, 1968
- «Зоряний шлях: Місто на межі вічності» — найкращий сценарій, 1968
- «Небезпечні видіння» — спеціальна нагорода, 1968
- «Звір, що кричить про кохання у центрі світу» — найкраще коротке оповідання, 1969
- «Перевага антологізації: знову Небезпечні видіння» — спеціальна нагорода, 1972
- «Мертвоптах» — найкраща повість, 1974
- «Дрейф неподалік острівців Лангерганза» — найкраща повість, 1975
- «Хлопець і його пес» — найкращий сценарій, 1976
- «Джефті — вже п'ять» — найкраще коротке оповідання, 1978
- «Паладін втраченого часу» — найкраща повість, 1986
- «„Кайся Арлекіне!“, сказав Годинникар» — коротке оповідання, 1966
- «Хлопець і його пес» — найкращий роман, 1970
- «Джефті — вже п'ять» — коротке оповідання, 1978
- Нагорода видатному майстрові, 2006
- «Як цікаво — крихітна людина» — коротке оповідання, 2011
- «Місцевість між» — найкраще коротке оповідання, 1970
- «Василіск» — найкраще коротке оповідання, 1973
- «Знову Небезпечні видіння» — найкраща авторська антологія (стара)
- «Мертвоптах» — найкращий короткий фантастичний твір, 1974
- «Дрейф неподалік острівців Лангерганза» — найкраща повість, 1975
- «Кроатон» — найкраще коротке оповідання, 1976
- «Джеффті п'ять років» — найкраще коротке оповідання, 1978
- «Коли вслухаюся в печальний хід годинника хвилиною нічною…» — найкраще коротке оповідання, 1979
- «Джин, не переслідувач» — найкраща повість, 1983
- «Вступ (безсонні ночі в прокрустовому ложі)» — найкращий нефантастичний твір/довідник, 1985
- «Паладін втраченого часу» — найкраща повість, 1986
- «На східний полюс з Вірджилом Оддумом» — найкраще коротке оповідання, 1986
- «Медея. Світ Гарлана» — найкраща антологія, 1986
- «Сон потрібен для спання» — найкраща повість, 1989
- «Примара» — найкраще коротке оповідання, 1989
- «Зла цукерка» — найкраще збірка, 1989
- «Мефістофель в оніксі» — найкращий роман, 1994
- «Прослизання» — найкраща збірка, 1998
«Британська премія наукової фантастики»
- «Історії мертвоптаха» — найкращий короткий фантастичний твір, 1978
«Британська премія фентезі»
- «Джеффті п'ять років» — найкраще коротке оповідання, 1979
«Премія імені Брема Стокера»
- «Суть Еллісона» — найвища нагорода у збиранні фантастики, 1987
- Огляд Гарлана Еллісона — найвища нагорода у нефантастичній творчості, 1989
- «Мефістофель в оніксі» — найвища нагорода в жанрі роману, 1993
- «Теревені з Анубісом» — найвища нагорода в жанрі короткої фантастики, 1995
- За життєвий творчий внесок, 1995
- «Я не маю рота, але маю кричати» — найвища нагорода у галузі інших ЗМІ, 1999
«Премія читачів журналу «Наукова фантастика Азімова»
- фільм «Я, робот» — спеціальна нагорода, 1988
«Всесвітня премія фентезі»
- «Зла цукерка» — найкраща збірка, 1989
- За життєвий творчий внесок, 1993
«Міжнародна премія фантастики жахів»
- Нагорода живій легенді, 1995
Читацька премія журналу «Deathrealm»
- «Теревені з Анубісом» — найкращий короткий фантастичний твір, 1996
«Нагорода імені Рея Бредбері»
- «2000X», 2001
- «„Кайся Арлекіне!“, сказав Годинникар» — нагорода зали слави, 2015
Відгуки ЗМІ
ред.Вашингтон Пост: «один з найкращих живих американських авторів коротких оповідань»[6].
Лос-Анджелес Таймс: «давно слід назвати Гарлана Еллісона Льюїсом Керролом двадцятого століття»[6].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://directories.wga.org/member/db0dea76-5fc8-40cd-8563-ccddb3c3cd75
- ↑ а б в Holland S. Harlan Ellison obituary — 2018.
- ↑ Sandomir R. Harlan Ellison Dies at 84; Prolific, Irascible (Science) Fiction Writer — 2018.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Справжня біографія на особистому сайті [Архівовано 6 березня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Harlan Ellison: where to start reading
- ↑ а б Список нагород [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Harlan Ellison (1934—2018) Locus. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 29 червня 2018.
Посилання
ред.- Гарлан Еллісон на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- Ellison Webderland [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] Official website
- Harlan Ellison Islets of Langerhans
- Radio Interview on Comic Zone
- Darkhorse comics titles [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про письменника або письменницю США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |