Хворостухін Олексій Іванович

Олексій Іванович Хворостухін (30 березня 1900(19000330), село Григорівка Харківської губернії, тепер Харківської області — 9 лютого 1985, місто Москва, тепер Росія) — радянський державний діяч, 1-й секретар Іркутського і Тульського обласних комітетів КПРС, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Монгольській Народній Республіці. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань (у 1949—1962 роках).

Хворостухін Олексій Іванович
Народився	30 березня 1900(1900-03-30) село Григорівка Харківської губернії, тепер Харківської області
Помер	9 лютого 1985(1985-02-09) (84 роки) Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Діти	Lev Khvorostukhind
Нагороди

Життєпис

Народився в родині робітника-текстильника. З 1914 року працював чорноробом на будівництві в місті В'язники Владимирської губернії, вантажником Окського річкового пароплавства.

З 1918 року служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.

Потім працював матросом Московсько-Окського річкового пароплавства. У 1921 році вступив до комсомолу. Обраний секретарем комсомольського осередку В'язниковського затону.

Член РКП(б) з лютого 1924 року.

У травні 1924—1929 роках — секретар осередку ВКП(б) В'язниковського затону Владимирської губернії; секретар комітету ВКП(б) підприємства у місті Александров Владимирської губернії.

У 1929—1935 роках — студент Ленінградського інституту інженерів шляхів сполучення. Був завідувачем культурно-пропагандистського відділу, секретарем комітету ВКП(б) Ленінградського інституту інженерів шляхів сполучення

Одночасно у 1933—1935 роках — інструктор Октябрського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У 1935—1939 роках — інженер з монтажу, головний інженер, начальник теплоелектростанції Улан-Уденського паровозовагонного заводу Бурят-Монгольської АРСР. У 1939—1940 роках — секретар комітету ВКП(б) Улан-Уденського паровозовагонного заводу.

У листопаді 1940 — червні 1942 року — секретар Бурят-Монгольського обласного комітету ВКП(б) з промисловості.

У червні 1942 — листопаді 1944 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

20 листопада 1944 — 21 березня 1949 року — 2-й секретар Іркутського обласного комітету ВКП(б).

21 березня 1949 — 14 вересня 1955 року — 1-й секретар Іркутського обласного комітету ВКП(б) (КПРС). У 1955 році — інспектор ЦК КПРС.

31 серпня 1955 — 27 вересня 1960 року — 1-й секретар Тульського обласного комітету КПРС.

3 липня 1960 — 14 лютого 1962 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Монгольській Народній Республіці.

У 1962—1970 роках — співробітник апарату Держплану СРСР, Ради народного господарства СРСР і Державного комітету РМ СРСР з матеріально-технічного постачання (Держпостачу) СРСР.

З березня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Москві.

Помер 9 лютого 1985 року в місті Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди і звання

• три ордени Леніна (1957; 27.12.1957; 1960).
• два ордени «Знак Пошани» (23.11.1939; 20.04.1944)
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР (1960)

Джерела

• Хворостухин Алексей Иванович [Архівовано 23 березня 2013 у WebCite] (рос.)