Хведі Чуваш

чуваський народний поет

Хведі Чуваш
Народився 1810(1810)
Малий Сундир
Національність чуваш
Діяльність поет
Мова творів чуваська

Хведі Чуваш (чув. Чăваш Хвети, справжнє прізвище невідоме; 1810(1810), Стан'яли Чебоксар, зараз Малий Сундир, Чебоксарський район, Чувашія) — чуваський народний поет.[1]

Народився близько 1810 року в селі Малий Сундир Чебоксарського району Чувашії. Його ім'я стало відомо, коли російський поет Дмитро Петрович Ознобишин в журналі «Заволжский муравей» надрукував 14 його пісень у власному літературному перекладі.[2]

Чуваської писемності тоді ще не було і Ознобишин записав пісні, використовуючи російську графіку, зробив як підрядковий, так і поетичний переклад їх з чуваської мови. Д. П. Ознобишин у вірші «Це Феді твір …» порівнював твори Хведі з невідшліфованим алмазом.

Пісні і такмаки Хведі мати явно виражену індивідуальну основу. Творчість Хведі не зазнавала літературних впливів, він писав свої вірші на основі народних пісень, вносячи в них власні імпровізації і образи. Його пісні — в основному ліричні, інколи з елементами обрядової пісні. Вони насичені соціальними мотивами і яскравими поетичними образами, що відображають життя чуваського народу. Дослідники відзначають виразні язицницькі мотиви в поезії Хведі і разом з тим явно проявляється і християнське світосприйняття.[3] Як відзначав В. Г. Родіонов:

Художнє мислення і бачення поета є чисто фольклорним. Вірші написані на основі народної семискладової силабіки з вертикальним словоразділом після четвертого складу. Але в них уже чітко виступає усвідомлене авторство поета. Тому його вірші дещо відрізняються від текстів народних пісень

«Вулиця поета Хведі» в Чебоксарах названа на честь Хведі Чуваша.

Примітки ред.

  1. Чуваська енциклопедія | Хведі Чуваш. enc.cap.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 26 липня 2019.
  2. Чуваська енциклопедія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2012.
  3. А. Ф. Мышкина. Истоки художественно-философского мышления в национальных литературах Поволжья и Приуралья (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 12 лютого 2012.

Джерела ред.