Харитон (Карпузов)
Харитон (Карпузов) (болг. Харитон Карпузов); нар. 14 вересня 1827, Ілинден — пом. 20 червня 1899, Софія — архімандрит БПЦ, діяч автокефального руху Болгарської Церкви.
| Харитон (Карпузов) | |
|---|---|
| болг. Харитон Карпузов | |
 | |
| Народився | 14 вересня 1827 Ілинден |
| Помер | 20 червня 1899 (71 рік) Софія |
| Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
| Громадянство |  Болгарія |
| Діяльність | архімандрит |
| Конфесія | православ'я |
Біографія
ред.Народився в 14 вересня 1827 в селі Ілинден. Навчався в монастирі святого Іоанна Хрестителя поблизу міста Серрес. Після конфлікту з грецьким єпископом повернувся до рідного села, де став священиком. Служить у місцевій церкві, де він проводить службі болгарською мовою. За це був засуджений грецьким духовенством та засланий до острова Родос. У 1865, через рік після вигнання, був випущений.
У 1871—1873 роках він був головою Болгарської громади Неврокопа.
Джерела
ред.- Енциклопедия Пирински край. Том 1, Благоевград, 1995, стр.421.
- «Документи за българското Възраждане от архива на Стефан И. Веркович 1860—1893». София, 1969, стр.443.
- Марков, Иван. Дейци на националното Възраждане в Неврокопския край. «Просветното дело в Неврокоп /Гоце Делчев/ и Неврокопско през Възраждането». София, 1979, стр.104-107.
- Българската възрожденска интелигенция (енциклопедия), ДИ «Д-р Петър Берон», София, 1988, стр.678.
- Енциклопедия Пирински край, том 2, Благоевград, 1999, стр. 17.
- Маркова, Зина. «Българската екзархия 1870—1879». София, 1989, стр.78.
- Български екзарх Йосиф I. Дневник. София, 1992, стр.137.
- «Родословие на семейство Сарафови и детство на Кръстьо Сарафов», 13.07.2010