Харитон (Карпузов)

Харитон (Карпузов) (болг. Харитон Карпузов); нар. 14 вересня 1827, Ілинден — пом. 20 червня 1899, Софія — архімандрит БПЦ, діяч автокефального руху Болгарської Церкви.

Харитон (Карпузов)
болг. Харитон Карпузов
Народився	14 вересня 1827(1827-09-14) Ілинден
Помер	20 червня 1899(1899-06-20) (71 рік) Софія
Поховання	Центральний цвинтар Софіїd
Громадянство	Болгарія
Діяльність	архімандрит
Конфесія	православ'я
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в 14 вересня 1827 в селі Ілинден. Навчався в монастирі святого Іоанна Хрестителя поблизу міста Серрес. Після конфлікту з грецьким єпископом повернувся до рідного села, де став священиком. Служить у місцевій церкві, де він проводить службі болгарською мовою. За це був засуджений грецьким духовенством та засланий до острова Родос. У 1865, через рік після вигнання, був випущений.

У 1871—1873 роках він був головою Болгарської громади Неврокопа.

Помер 1899 в Софії.

Джерела

• Енциклопедия Пирински край. Том 1, Благоевград, 1995, стр.421.
• «Документи за българското Възраждане от архива на Стефан И. Веркович 1860—1893». София, 1969, стр.443.
• Марков, Иван. Дейци на националното Възраждане в Неврокопския край. «Просветното дело в Неврокоп /Гоце Делчев/ и Неврокопско през Възраждането». София, 1979, стр.104-107.
• Българската възрожденска интелигенция (енциклопедия), ДИ «Д-р Петър Берон», София, 1988, стр.678.
• Енциклопедия Пирински край, том 2, Благоевград, 1999, стр. 17.
• Маркова, Зина. «Българската екзархия 1870—1879». София, 1989, стр.78.
• Български екзарх Йосиф I. Дневник. София, 1992, стр.137.
• «Родословие на семейство Сарафови и детство на Кръстьо Сарафов», 13.07.2010