Хань Гань (бл. 706–783, латиною Han Gan) — китайський художник 8-го століття нашої ери.

Хань Гань

Palefrenier menant deux chevaux par Han Gan.jpg

При народженні Латиною Han Gan
Народження бл.706
Кайфен, Bianzhoud, Династія Тан
Смерть 783(0783)
Національність китаєць
Громадянство Китай
Жанр портрет
Навчання у художника Ван Вея
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Роки творчості 730-782
Покровитель імператор Китаю Сюаньцзун (712-756)
Вчитель Cao Bad
Твори портрет, зображення тварин

CMNS: Хань Гань у Вікісховищі

Історія вивченняРедагувати

Про художника сивої давнини не може бути достовірних свідоцтв. До того ж, якщо він і справді походив з бідної родини, це цілком логічно. Біднота не цікавила літописців чи історіографів Китаю.

Лише автори трактатів про китайський живопис у 9-му столітті подали напівлегендарні перекази про життя і творчість художника. На щастя, тексти трактатів збереглися.

Канва біографіїРедагувати

 
Портрет імператора Сюаньцзуна
 
Худ. Хань Гань. Вершник веде чорного коня, Національний палац-музей (Тайбей)

Походить з бідної родини, що мешкала в столиці. Працював в невеличкій їдальні, де був помічений відомим художником на ім'я Ван Вей. Відомий пейзажист, Ван Вей платив за навчання талановитого учня і став, ймовірно, його першим фаховим викладачем і меценатом.

Про художника дізнався імператор Сюаньцзун (712—756) і замовив тому зображення коней в манері придворного живописця Чень Хуна. За переказами, молодий Хань Гань виконав завдання, але створив власні композиції без копіювання вказаних зразків. На аудієнціях художник виказав себе ввічливим і здатним на компліменти, а талановиті роботи сподобались імператору, який і став відтоді його меценатом. Дійшли звістки, що художник робив портрети і релігійні композиції, адже Китай того часу переживав своєрідний будівельний бум. І потреба в архітекторах і художниках-декораторах була великою.

Але художник уславився саме зображенням коней, в яких кохалися представники династії Тан. Коні тоді були персонажами рельєфів імператорських мавзолеїв, сувоїв і навіть портретів. Коней вчили танцювати перед імператором на зразок сучасних циркових вистав, а імператор замовляв придворним художникам портрети улюблених мешканців своїх стаєнь. Придворні коні в військових подіях участі не брали.

Кінь «Блискавка в ночі»Редагувати

 
Худ. Хань Гань. Кінь «Блискавка в ночі», Метрополітен-музей

Тендітність носіїв та бурхлива історія Китаю не сприяли збереженню картин Хань Ганя. До оригіналів майстра відносять зображення коня на ім'я «Блискавка в ночі». Майже все тло картини заповнене відбитками печаток колекціонерів, що зберігали це зображення. На картині - кінь-улюбленець імператора Сюаньцзуна. Це була порода коней невеличких на зріст, товстих за стотурою і досить спокійних за характером. Своєрідним винятком якраз і був кінь «Блискавка в ночі», рухливий і темпераментний.

Коні були улюбленою темою художників Китаю, від попередників Хань Ганя (див. наприклад Six Steeds of Zhao Mausoleum[en]) до Сюй Бейхуна.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Чжу Цзинсюань «Записи о прославленных художниках династии Тан» // Народы Азии и Африки, № 6. М. 1989
  • Го Жо-сюй. «Записки о живописи: что видел и слышал» М. Наука. 1978.
  • Three Thousand Years of Chinese Painting. Yale University Press. 1997.