Хань Банцин
Хань Банцин (*韩邦庆, 1856—1894) — китайський прозаїк та журналіст часів династії Цін.
| Хань Банцин | |
|---|---|
| Псевдо | Шен |
| Народився | 1856 Шанхай |
| Помер | 1894 Шанхай |
| Підданство | Династія Цін |
| Діяльність | письменник |
Життєпис
ред.Народився на території сучасного Шанхаю. Здобув класичну освіту. Згодом перебрався з батьком до Пекіну. Втім, після декількох невдалих спроб скласти імператорський іспит повернувся до Шанхаю. Тут починає працювати в газеті «Шеньюао». Водночас активно займається літературною діяльністю. Після цього відмовився від наміру перейти на державну службу, займався здебільшого літературою. Помер у 1894 році.
Творчість
ред.Автор роману «Життєписи квітів на морі», який друкувався спочатку главами, а потім виданий у декількох серіях (1892—1894). У центрі роману — історія Чжао Пучжая, молодої людини з добропорядної родини, який приїхав до Шанхаю в надії відкрити свою справу і стати опорою родини. Він виявляється втягнутим у непривабливі історії і нестримно скочується на дно. Сестра Пучжая на ім'я Ербао разом з матір'ю потрапляє в Шанхай і дізнається, що брат днює і ночує в домах розпусти. Вона обурюється жінками, які торгують собою. Але через якийсь час у силу обставин Ербао сама опиняється в домі розпусти й розуміє соціальні причини, що штовхають нещасних жінок на шлях пороку.
У «Життєписах квітів на морі» Хань Банцин зробив крок уперед порівняно зі своїми попередниками за жанром. Він краще розумів завдання й можливості прози, покликаної зафіксувати «суперечливість людського характеру» і його розвиток. Автор намагався заглянути в душі своїх героїв і, пояснюючи мотиви їхніх вчинків, враховував не тільки зовнішні обставини, але іноді і внутрішню, духовну еволюцію персонажів, розвиток характерів.
Джерела
ред.- Han, Bangqing; Zhang Ailing, Hung Eva (2005). The sing-song girls of Shanghai. Weatherhead books on Asia. New York: Columbia University Press. Libris 10427412. ISBN 0-231-12268-3