Халиченко Олександра Василівна

Олександра Василівна Халиченко (1911, Сумська область — 1989) — електрозварниця Уралвагонзаводу, місто Нижній Тагіл Свердловської області.

Халиченко Олександра Василівна
Народилася	1911 Юнаківка, Юнаківська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Померла	1989 Нижній Тагіл, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Нижній Тагіл
Країна	СРСР
Нагороди

Життєпис

Народилася в 1911 році в селі Юнаківка Сумського району Сумської області України в селянській родині. Українка. Трудовий шлях розпочала в 1929 році з професії домробітниці та чернорабочей.

У 1933 році прийшла працювати на Харківський паровозобудівний завод. Освоїла професію зварювальниці. За участь у виробництві перших танків Т-34 нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

В 1941 році у складі першого ешелону евакуювалася в місто Нижній Тагіл, на Уралвагонзавод. Досконало оволоділа професією зварювальниці: за 30 хвилин зварювала корпус танка, причому її технологічна операція була найбільш трудомісткою і складною в цеху. За роки війни заварила 60 000 погонних метрів швів.

Як досвідчений майстер була переведена в інструктори по зварюванню. Навчила своєї професії безліч молодих робітників, особливо в післявоєнні роки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1960 року в ознаменування 50-річчя Міжнародного жіночого дня, за видатні досягнення у праці і особливо плідну громадську діяльність Халиченко Олександрі Василівні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Працювала на заводі до виходу на пенсію в 1963 році. Неодноразово обиралася депутатом районної та міської Рад трудящих.

Жила в місті Нижній Тагіл. Померла у 1989 році.

Нагороджена орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Посилання

• Халиченко Олександра Василівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).