Халявинська волость

Халявинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Чернігівського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Халявин.

Халявинська волость
Центр Халявин
Площа 32 047 (1885)
Населення 12 768 осіб (1885)
Густота 36.5 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 31 поселення, 28 сільських громад. Населення — 12 768 осіб (6331 чоловічої статі та 6437 — жіночої), 2228 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 14711 12445
Приватної власності 16962 13541
Казенної власності 1
Іншої власності 373 324
Загалом 32047 26310

Основні поселення волості:

  • Халявин — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень за 11 верст від повітового міста, 1379 осіб, 244 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 22 вітряних млини, 2 маслобійних заводи. За 5 верст — поштова станція. За 4 верст — цегельний завод.
  • Бобровиця — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 635 осіб, 142 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 6 вітряних млинів.
  • Масани — колишнє державне й власницьке село, 226 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
  • Петрушин — колишнє державне й власницьке село при річці Замглай, 1376 осіб, 358 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 19 вітряних млинів, маслобійний завод.
  • Полуботки — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень, 338 осіб, 66 дворів, православна церква, вітряний млин.
  • Рогощі — колишнє власницьке село при річці Білоус, 113 осіб, 21 двір, православна церква.
  • Роїще — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень, 1276 осіб, 199 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 23 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
  • Сибереж — колишнє державне село при річці Сибереж, 1229 осіб, 209 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 24 вітряних млини, 2 крупорушки, 2 маслобійних заводи.
  • Хмільниця — колишнє державне село при річці Ропотна, 734 особи, 127 дворів, православна церква, постоялий будинок, 19 вітряних млинів, крупорушка, маслобійний завод.

1899 року у волості налічувалось 24 сільських громад, населення зросло до 17 870 осіб (10028 чоловічої статі та 7842 — жіночої)[2].

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 96. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 270)