Халявинська волость
Халявинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Чернігівського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Халявин.
Халявинська волость | ||||
Центр | Халявин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 32 047 (1885) | |||
Населення | 12 768 осіб (1885) | |||
Густота | 36.5 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 31 поселення, 28 сільських громад. Населення — 12 768 осіб (6331 чоловічої статі та 6437 — жіночої), 2228 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 14711 | 12445 |
Приватної власності | 16962 | 13541 |
Казенної власності | 1 | — |
Іншої власності | 373 | 324 |
Загалом | 32047 | 26310 |
Основні поселення волості:
- Халявин — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень за 11 верст від повітового міста, 1379 осіб, 244 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 22 вітряних млини, 2 маслобійних заводи. За 5 верст — поштова станція. За 4 верст — цегельний завод.
- Бобровиця — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 635 осіб, 142 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 6 вітряних млинів.
- Масани — колишнє державне й власницьке село, 226 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
- Петрушин — колишнє державне й власницьке село при річці Замглай, 1376 осіб, 358 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 19 вітряних млинів, маслобійний завод.
- Полуботки — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень, 338 осіб, 66 дворів, православна церква, вітряний млин.
- Рогощі — колишнє власницьке село при річці Білоус, 113 осіб, 21 двір, православна церква.
- Роїще — колишнє державне й власницьке село при річці Стрижень, 1276 осіб, 199 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 23 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
- Сибереж — колишнє державне село при річці Сибереж, 1229 осіб, 209 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 24 вітряних млини, 2 крупорушки, 2 маслобійних заводи.
- Хмільниця — колишнє державне село при річці Ропотна, 734 особи, 127 дворів, православна церква, постоялий будинок, 19 вітряних млинів, крупорушка, маслобійний завод.
1899 року у волості налічувалось 24 сільських громад, населення зросло до 17 870 осіб (10028 чоловічої статі та 7842 — жіночої)[2].
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 96. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 270)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |