Відкрити головне меню

Фіреатида (дав.-гр. Θυρεα̃τις), Кінурія (дав.-гр. Κυνουρία) — історична область у давній Греції, розташована на південь від Арголіди і на схід від Лаконії[1]. Центром області було місто Фіреї.

Першими мешканцями Фіреатиди були пеласги, яких згодом витіснили греки, що розмовляли аркадською говіркою. Область залишалася незалежною і після дорійської навали[2]. Лише після перемоги аргоського царя Фідона під 669 р. до н. е. Гісіями Фіреатида була приєднана до Аргоса, і в краї почав поширюватися дорійський діалект.

У 546 р. до н. е. область захопили спартанці. Аргів'яни спробували її відбити, проте у вирішальній битві біля Фірей (544 р. до н. е., так звана «битва чемпіонів») зазнали поразки[3].

В 431 р. до н. е. спартанці віддали землі Фіреатиди для поселення егінцям, яких з рідного острова вигнали афіняни. У 424 р. до н. е. область захопили вже самі афіняни, і обернули місцевих мешканців на рабів[4]. Проте невдовзі Фіреатиду знову відвоювали спартанці.

У 338 р. до н. е. Філіпп II Македонський змусив Спарту остаточно відмовитися від Фіреатиди на користь аргів'ян[5].

ПриміткиРедагувати

  1. Фукідід, II 27. IV, 56
  2. Геродот, VIII, 73
  3. Геродот, I, 82
  4. Фукідід, II 27. IV, 57
  5. Павсаній. Опис Еллади, II, 20, 1. VII, 11, 2