Філідор рудоголовий

вид птахів
Філідор рудоголовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Бамбуковий м'якохвіст (Clibanornis)
Вид: Філідор рудоголовий
Clibanornis erythrocephalus
(Chapman, 1919)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Hylocryptus erythrocephalus
Automolus erythrocephalus
Посилання
Вікісховище: Clibanornis erythrocephalus
Віківиди: Clibanornis erythrocephalus
МСОП: 22702956
NCBI: 2767503

Філідо́р рудоголовий[2] (Clibanornis erythrocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.

Опис ред.

Довжина птаха становить 21-22 см, вага 42-51 г. Верхня частина тіла оранжево-руда, спина коричнювато-оливкова. Горло світло-руде, решта нижньої частини тіла блідо-коричнювато-сіра. Очі оранжево-карі. Дзьоб довгий.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[3]

  • C. e. erythrocephalus (Chapman, 1919) — південно-західний Еквадор (прибережний хребет на південному заході Манабі і в Гуаясі, також в Ель-Оро та на заході Лохи) і крайній півнійчний захід Перу (Тумбес);
  • C. e. palamblae (Zimmer, JT, 1935) — північно-західне Перу (П'юра, Ламбаєке).

Поширення і екологія ред.

Рудоголові філідори живуть в підліску вологих і сухих рівнинних тропічних лісів, у вологих гірських тропічних лісах та в чагарникавих заростях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 150 до 1350 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, яких шукають на землі та в лісовій підстилці. Сезон розмноження триває з січня по травень. Гніздяться в норах.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція рудоголових філідорів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Clibanornis erythrocephalus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 лютого 2022.