Філогелос
Філогелос ( дав.-гр. Φιλόγελως — «любитель посміятися/смішного») — найстаріша збірка жартів і анекдотів, що дійшла до наших днів.
Збірка складена грецькою мовою, і, на думку американського професора Вільяма Берга, написана мовою, яку можна віднести до IV століття н. е.[1]. Створення його приписується Гієроклу або Філагрію, про яких практично нічого не відомо[2]. Оскільки в жарті № 62 згадується святкування тисячоліття Риму, збірка, можливо, відноситься до 248 н. е., або пізнішої дати[3]. Хоча «Філогелос» є найстарішою збіркою анекдотів, що дійшла до наших днів, є свідчення про існування більш ранніх праць такого виду. Так, Афіней писав, що Філіпп II Македонський платив клубу городян в Афінах за те, що вони записували жарти своїх членів, а на початку II століття до н. е. герої Плавта двічі згадують книги жартів[2].
Збірка складається з 265 жартів, поділених на теми, наприклад, «вчитель – учень», «вчений – дурень»[4]. Головний персонаж жартів — «педант» (дав.-гр. σχολαστικος), простакуватий вчений з вельми своєрідною логікою. Крім того, у «Філогелосі» висміюються жителі таких міст, як Абдери, Сідон і Кіма, а також буркуни, ледарі, заздрісники, ненажери та п'яниці[5].
Більшість жартів з «Філогелоса» зрозуміла сучасному читачеві без додаткових тлумачень. Деякі тексти, проте, вимагають коментарів, які пояснюють певні уявлення людей тієї епохи: наприклад, незрозумілі жарти, в яких згадується салат, якщо не знати, що в античності ця рослина вважалася афродизіаком.
У 2008 році британський телеведучий Джим Боуен випробував матеріал на сучасній аудиторії[6]. Комік Джиммі Карр стверджує, що багато жартів напрочуд схожі на сучасні [7]. Один з них навіть був описаний як «предок відомого скетчу Монті Пайтон про мертвого папугу»[1].
Примітки ред.
- ↑ а б Dead Parrot sketch ancestor found. BBC News. BBC. 13 листопада 2008. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ а б Quinn, John T. (2001). 45 Jokes from The Laughter Lover. Diotima. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ Jennings, Victoria (5 червня 2001). R.D. Dawe, Philogelos. München/Leipzig: K.G. Saur, 2000. Bryn Mawr Classical Review. Архів оригіналу за 6 червня 2008. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ Laes, Christian (18 вересня 2005). M. Andreassi, Le facezie del Philogelos. Barzellette antiche e umorismo moderno. Bryn Mawr Classical Review. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 19 вересня 2016.
- ↑ Simposium.ru. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- ↑ Philogelos: The World’s Oldest Surviving Joke Book. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- ↑ Dead Parrot Sketch is 1600 Years Old. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
Література ред.
- The Philogelos or Laughter-Lover (London Studies in Classical Philology Series, 10) by Barry Baldwin 1983, ISBN 978-90-70265-45-8
- Philogelos: Hieroclis et Philagrii facetiae by A. Eberhard (1869) Берлін: H. Ebeling & C. Plahn
- ιεροκλέους και Φιλαγρίου (Hierokles kai Philagrios). G. Pachymeris declamationes XIII quarum XII ineditae, Hieroclis et Philagrii grammaticorum φιλόγελως longe maximam partem ineditus by Jean François Boissonade de Fontarabie (1848) Paris
- Philogelos, Antike Witze, Greek and German by Kai Brodersen Wiesbaden: Marix 2016, ISBN 978-3-7374-1038-0
Посилання ред.
- Φιλόγελως, Bibliotheca Augustana, E-text(д.-гр.)
- 45 Jokes from The Laughter Lover (текст із коментарями)(англ.)
- Philogelos: The Laugh Addict translated by Professor William Berg
- Филогелос. Процитовано 5 вересня 2016. (рос.)