Фізика космічної плазми

Физика космічної плазми (в західних країнах частіше Космічна фізика) — галузь астрофізики, а також фізики плазми, яка вивчає природу космічної плазми у всесвіті. Приблизно 99 % речовини у галактиці, включно з усіма зорями, міжзоряне і міжпланетне середовище, верхні шари планетних атмосфер, перебувають у стані плазми. Плазмову природу мають процеси переходів енергії з одних станів в інші, що складають суть активних процесів на зірках і навколишніх планетах.

Свічення від відносно холодної плазми, що оточує планету Земля. Фотолітографія в глибокому ультрафіолеті.

Фізика космічної плазми вивчає окремо і сукупно ряд фізичних явищ характерних для пов'язаних космічних систем (як приклад система «сонячний вітер — магнітосфера — іоносфера планети»). Зокрема займається вивченням: сонячного вітру, планетарних магнітосфер і іоносфер, полярних сяйв, космічних променів, синхротронного випромінювання.

Місії, космічні апарати та супутники

Ряд показників і величин, які вивчаються космічною фізикою, мають практичний характер, і вимірюються в просторі за допомогою супутників, космічних апаратів та ракет-зондів. Деякі з них:

• GGS WIND
• Advanced Composition Explorer
• Улісс (космічний апарат)
• IBEX
• Parker Solar Probe
• STEREO
• SOHO
• Інтербол (космічний проєкт)

Посилання

• Інститут космічних досліджень РАН(рос.), (англ.)
• NASA . Goddard Space Flight Center (англ.)
• Inter-Agency Consultative Group (англ.)
• European Space Agency (ESA) (англ.)
• Institute of Space and Astronautical Science, Japan (яп.), (англ.)
• CNES, France (фр.), (англ.)
• Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik (нім.), (англ.)