Фіалко Ніна Іванівна
| Фіалко Ніна Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 10 вересня 1943 (81 рік) с.Косенівка Уманського району Черкаської області | |||
| Громадянство |  УРСР →  Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | письменниця | |||
| Знання мов | українська  | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | оповідання, повість, роман | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
 Фіалко Ніна Іванівна у Вікісховищі | ||||
Ніна Іванівна Фіалко (10 вересня 1943, с.Косенівка Уманського району Черкаської області) — українська письменниця, член ТОО Національної Спілки письменників України з 2015 року.
Життєпис
ред.Народилася 10 вересня 1943 року в с.Косенівка Уманського району Черкаської області під час воєнного лихоліття в родині сільських інтелігентів.
У 1947 році захворіла на туберкульоз кісток. Семирічку закінчила з однією четвіркою і почала навчатися в Уманській бухгалтерській школі. Після закінчення — вступила до технікуму харчової промисловості (м. Київ). Згодом відділ хлібопекарного та кондитерського виробництва перенесли до Кам'янця-Подільського, тож спеціальність техніка-технолога здобула у Кам'янець-Подільському технікумі харчової промисловості. Після закінчення — направили на роботу в м.Тернопіль, де й працювала 35 років.
У Тернопільському управлінні громадського харчування займала керівні посади середньої ланки. Роботу свою любила і завжди до вирішення виробничих проблем підходила творчо. Кілька разів брала участь у республіканських змаганнях серед обласних управлінь громадського харчування. На конкурсах очолювала групу кондитерів області, де обов'язковою умовою мав бути і власний рецепт якогось виробу. Першого місця не займала, але завжди серед багатьох учасників була чимось відзначена (путівкою, цінним подарунком)[1].
Зараз перебуває на заслуженому відпочинку.
Відзнаки
ред.Нагороджена:
- грамотою за участь у XVI Бойківському літературно-краєзнавчому конкурсі імені Мирона Утриска
- дипломомом лауреата премії імені Уласа Самчука (2019)
- Диплом лауреата премії Іванни Блажкевич (2020)
- Грамотою за перемогу в Шостому Всеукраїнському літературному конкурсі ім.Леся Мартовича у номінації «Проза, добірки»
- Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премі= імені Братів Богдана та Левка Лепких (2024) — за творчу діяльність останніх років, зокрема роман «Дві обручки» та книгу «Коли брати стають ворогами…»[2]
- Лауреат літературної премії «Золотий письменник»[3].
Творчість
ред.
Літературною діяльністю почала займатися після виходу на заслужений відпочинок. Довгою виявилася дорога до читача, бо видавці не наважувалися вкладати гроші в «розкрутку пенсіонерки». Лише після того, як перші три романи були надруковані власним коштом і отримали схвальну оцінку читачів, видавництво «НК — Богдан» запропонувало співпрацю з автором. Творчим наставником Ніни Іванівни є відомий український письменник, драматург і краєзнавець Богдан Іванович Мельничук.
Опубліковані твори
ред.- «Небезпечна межа» (роман, 2008)
- «Зламані жоржини» (роман, 2008)
- «Родинні гріхи» (роман, 2008)
- «Повертайтесь, журавлі, додому» (роман, 2008)
- «Дві обручки» (роман, 2009)
- «Кохання з першого погляду» (роман, 2010)
- «Примарне щастя» (збірка оповідань, новел, 2011)
- «Ріка життя» (роман, 2011)
- «Роксолана, декан і жлоби» (повість, у співавторстві із Б. Мельничуком, 2011)
- «Гніздо для зозулі» (повісті та оповідання, 2012)
- «Веселі канікули» (повісті для дітей, 2013)
- «Шукачі земного раю» (роман, 2014)
- «Косенівка» (літературно-історичний альманах про рідне село, 2014)
- «Коли брати стають ворогами» (повість-есей, 2015)
- «Обірвана струна» (роман, 2016)
- «Наречена для бразильця» (роман, 2017)
- «Холодний вітер перемін» (роман, 2018)
- «Літні забави» (повісті для дітей, 2019)
- «Нерівний шлюб» (збірка повістей 2020)
- «Колискова для Софії» (роман, 2021)
- «Сила жіночої любові» (роман 2023)
Джерела
ред.- Фіалко Ніна. Синдром війни // Літературний Тернопіль. — 2016. — № 1.
- Фіалко Ніна. Косенівка // Літературно-історичний альманах про рідне село. — Видавництво «Терно-граф», 2014.
- Фіалко Ніна. Уривок з драми «Шлюб у підпіллі» // Вісник 15 конкурсу ім. Мирона Утриска «З вершин і низин». Т.1 — м. Турка, 2012.
- Фіалко Ніна. «Лихоліття» та «Чи варто вірити псові на Андрія» // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 4.
- Фіалко Ніна. Гніздо для зозулі // Літературний Тернопіль. — 2012. — № 2.
- Фіалко Ніна. Піраміда // «Літературний Тернопіль». — 2011. — № 8.
- Фіалко Ніна. Роксоляна, декан і жлоби (повість ч. 1.) // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 3.
- Фіалко Ніна. «Доброзичливі родичі» та «Іспанська порцеляна» // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 4.
- Фіалко Ніна. «Пізні яблука» і «Донька чи син?» // Літературний Тернопіль. — 2010. — № 2.
- Безкоровайний Є., Мельничук Б., Фіалко Н., Турчин-Оберишин Е. Жива легенда. Збірка. -Т.: Терно-граф — 2011.
- Про що написав Ніні Фіалко колишній фронтовик? [Текст] : [в терноп. книгарні "Є" відбулася репрезентація нових романів Н. Фіалко] / В. Семеняк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 9 (4 берез.). — С. 7.
- Ніна Фіалко: "Творчий процес заволодів мною безповоротно" [Текст] : [відбулася зустріч у ZOOM письменниці Н. Фіалко з учнями Личківської ЗОШ] / І. Кравець, Т. Бучко // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 22 (2 черв.). — С. 10 : фот.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |  Ніна Фіалко в Домі книги на YouTube // Rustam Sich. — 2016. — 19 жовтня. |
| | Ніна Фіалко Коли брати стають ворогами на YouTube // Rustam Sich. — 2016. — 19 жовтня. |
| | Ніна Фіалко Ріка життя на YouTube // Rustam Sich. — 2014. — 7 лютого. |