«Фундація та Земля» (англ. Foundation and Earth — п'ятий науково-фантастичний роман Айзека Азімова опублікований в серії «Фундація», і сьомий роман в хронології Всесвіту серії. Роман був вперше опублікований в 1986 році у видавництві «Doubleday».

Фундація та Земля
Foundation and Earth
Жанр Науково-фантастичний роман
Автор Айзек Азімов
Мова англійська
Опубліковано 1986
Видавництво Doubleday
Цикл Заснування

СюжетРедагувати

Сюжет роману починається безпосередньо після подій роману «Межа Фундації».

Ґая

Член ради Першої Фундації Голан Тревіз, історик Янов Пелорат та жінка з планети Ґая Бліссенобіарелла (Бліс) вирушають на пошуки Землі, щоб Тревіз мав можливість переконатись у правильності свого вибору майбутнього для Галактики.

Компореллон

Герої відвідують планету Компореллон, яка вважається найбільш давньозаселеною планетою в Галактиці, де їх ув'язнюють. Вони виторговують своє звільнення і дістають координати трьох планет спейсерів, які, як вони вважають, є близькими до Землі.

Аврора

Мандрівники відвідують Аврору, де вже немає людей. Подорож поверхнею планети триває недовго, так як на них нападає зграя здичавілих домашніх собак. Бліс рятує команду, використовуючи свої ментальні здібності.

Солярія

На Солярії вони знаходять соляріан, які після подій в романі «Роботи та Імперія» приховали існування своєї цивілізації, перенісши її під землю. Соляріанці перетворили себе на самовідтворюваних гермафродитів, не терпимих до фізичних контактів чи присутності інших осіб. Кожен соляріанець ментально може виробляти енергію, яка є єдиним джерелом живлення для їх помість. Бліс випадково вбиває агресивного соляріанця Бендера, а його малолітню дитину на ім'я Фелом знаходить поруч зі знеструмленим роботом-нянькою. Оскільки соляріанці підтримують сталу кількість населення і збираються стратити малюка, віддавши майно померлого Бендера більш дорослому нащадку з іншого помістя, мандрівники за вимогою Бліс забирають Фелом з собою. Хоча соляріанця можна з однаковою можливістю відносити як до чоловіка, так і до жінки, гаянка більш схильна вбачати у Фелом дівчинку, і відноситься до неї з майже материнською любов'ю.

Мельпоменія

При відвідуванні Мельпоменії Тревіз та Пелорат надягають скафандри, оскільки атмосферний тиск планети зменшився в десятки разів, а повітря не є придатним для дихання. У напівзруйнованій бібліотеці вони знаходять таблицю з назвами і координатами всіх 50 планет спейсерів. Герої помічають, що скафандри починають надто швидко обростати мохом, який живиться викидом вуглекислого газу зі щілин скафандрів. Застосувавши бластери та ультрафіолетове випромінювання, вони уникають зараження корабля спорами. Покинувши Мельпоменію, мандрівники за допомогою нових знань про місцезнаходження спейсерів спрямовуються до подвійної зорі близько до центру уявної неправильної сфери, яку окреслюють координати планет першої хвилі космічної експансії людства.

Альфа

Герої прибувають на водну планету Альфа Центаври з єдиним островом 250 на 65 кілометрів та невеликою групою мешканців. Після подій в романі «Камінець у небі» Галактична імперія полишила плани відновити екологію Землі, замінивши радіоактивний ґрунт, і переселила залишки землян на «Нову Землю». Місцеві зустрічають космічних мандрівників привітно, хоча насправді планують вбити їх біологічною зброєю, щоб зберегти в таємниці своє існування. В останній момент місцева жінка, яка виявляє симпатію до Тревіза та Фелом, попереджає їх про пастку. Герої втікають з планети і тепер вже точно знають, що Земля десь поряд.

Земля

Наблизившись до Землі, вони виявляють її вкрай зараженою радіацією і не придатною для життя. Фелом радить Тревізу обшукати Місяць, який може бути схованкою втікачів-землян. На Місяці вони знаходять печеру Р. Деніела Оліво, який патерналістично маніпулює людством ще з часів Іллі Бейлі: він домігся переселення Землян на Альфу, заохочував Гарі Селдона до створення психоісторії та створив Ґаю. Його позитронний мозок страждає від недостачі пам'яті і він не може спроектувати новий, тому робот вирішує об'єднати свій мозок з мозком Фелом, щоб дожити до часів створення Галаксії.

ПосиланняРедагувати