Фріц Моріц Гайхельгайм
Фріц Моріц Гайхельгайм (нім. Fritz Moritz Heichelheim; 6 травня 1901, Гісен — 22 квітня 1968, Торонто) — німецько-канадський історик. Спеціалізувався на економічній історії античності.
| Фріц Моріц Гайхельгайм | |
|---|---|
| нім. Fritz Moritz Heichelheim | |
 | |
| Народився | 6 травня 1901[1][2] Гіссен, Гессен, Німеччина |
| Помер | 22 червня 1968[1] (67 років) Торонто, Канада[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Канада Німеччина |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Гіссенський університет |
| Заклад | Торонтський університет Гіссенський університет Ноттінгемський університет |
| Вчителі | Ріхард Лакверd |
Життєпис
ред.Фріц Моріц Гайхельгайм був сином банкіра Альберта Гайхельгайма та його дружини Берти (уродженої Сімонсфельд). Він вивчав історію античності в університетах Гісена, Берліна та Мюнхена. У Гісені, де його науковим керівником був Ріхард Лаквер[de], Гайхельгайм захистив дисертацію «Чужоземне населення в державі Птолемеїв» (нім. Die auswärtige Bevölkerung im Ptolemäerreich). Йозеф Фогт[de] пізніше характеризував Гайхельгайма як послідовника Лаквера[3]. Після навчання Фріц Моріц працював учителем в гімназії в Гісені та паралельно готувався до габілітації, успішно завершеної в 1929 році з роботою «Економічні зміни в епоху від Александра до Августа» (нім. Wirtschaftliche Schwanklungen der Zeit von Alexander bis Augustus).
Надалі Гайхельгайм викладав античну історію у Гісенському університеті, де обіймав посаду приват-доцента. Його академічна кар'єра в Німеччині закінчилася у 1933 році, коли до влади прийшли нацисти: бувши євреєм, Гайхельгайм втратив роботу і був змушений емігрувати до Великобританії. Він оселився в Кембриджі, в 1940 отримав британське громадянство, а в 1942 став викладачем Ноттінгемського університету. Після закінчення Другої світової війни Гайхельгайм спробував відновити контакти з німецькою вищою школою і 1948 року навіть деякий час знову викладав у Гісені, але того ж року знову емігрував — цього разу до Канади. З 1962 року він був професором в університеті Торонто. У 1966 році, за два роки до смерті, Гайхельгайм став членом Королівського товариства Канади.
Проживши відносно коротке життя, Гайхельгайм встиг стати автором величезної кількості наукових праць: повний список містить понад 600 назв. Продуктивність вченого пояснюється зокрема тим, що він із часів свого студентства виділяв на сон лише 4 години на добу[4] .
Основні праці
ред.- Wirtschaftliche Schwankungen der Zeit von Alexander bis Augustus. Jena 1930 (Neudruck: Arno Press, New York 1979).
- Wirtschaftsgeschichte des Altertums vom Paläolithikum bis zur Völkerwanderung der Germanen, Slaven und Araber. 2 Bände, Sijthoff, Leiden 1938 (Neudruck in 3 Bänden: Leiden 1969).
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117747114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Joseph Vogt: Richard Laqueur. In: Historische Zeitschrift. Band 197, 1963, S. 790
- ↑ Mortimer Chambers: Heichelheim, Fritz Moritz. In: Ward W. Briggs (Hrsg.): Biographical Dictionary of North American Classicists. London 1994, S. 272.
Джерела
ред.- Hans Georg Gundel: Fritz M. Heichelheim †. In: Gnomon. Kritische Zeitschrift für die gesamte Klassische Altertumswissenschaft. Band 41, 1969, S. 221—224.
- Mortimer Chambers: Heichelheim, Fritz Moritz. In: Ward W. Briggs (Hrsg.): Biographical Dictionary of North American Classicists. Greenwood Press, Westport, Connecticut/London 1994, ISBN 978-0-313245-60-2, S. 272—274.
- Kay Ehling: Heichelheim, Fritz Moritz. In: Peter Kuhlmann, Helmuth Schneider (Hrsg.): Geschichte der Altertumswissenschaften. Biographisches Lexikon (= Der Neue Pauly. Supplemente. Band 6). Metzler, Stuttgart/Weimar 2012, ISBN 978-3-476-02033-8, Sp. 542 f.