Фрідріх Фрізіус (нім. Friedrich Frisius; 17 січня 1895, Бад-Зальцуфлен30 серпня 1970, Лінген) — німецький офіцер, віце-адмірал крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Фрідріх Фрізіус
нім. Friedrich Frisius
Народився 17 січня 1895(1895-01-17)
Бад-Зальцуфлен, Ліппе, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Помер 30 серпня 1970(1970-08-30) (75 років)
Лінген, Емсланд, Нижня Саксонія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька[1]
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Хрест Левенфельда
Хрест Левенфельда
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак морської артилерії
Нагрудний знак морської артилерії

Біографія ред.

Другий з восьми дітей лютеранського пастора. 1 квітня 1913 року поступив на службу в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, з 1916 року служив на міноносцях. Після війни залишений на флоті. З 1925 року — командир міноносця. З 28 вересня 1927 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Північне море». 1 жовтня 1929 року переведений у відділ військової розвідки Імперського військового міністерства. З 8 жовтня 1931 року — навігаційний офіцер на легкому крейсері «Лейпциг». З 29 вересня 1933 року — інструктор військово-морської школи в Мюрвіку. З 21 вересня 1935 року — референт і начальник групи закордонного управління абверу. З 5 грудня 1938 року — офіцер Адмірал-штабу в Морському управлінні Гамбурга. З 6 серпня 1940 по 16 грудня 1941 року — начальник Морського управління Булоні, з 26 січня 1941 року — одночасно командувач береговою обороною. З 16 грудня 1941 по 28 жовтня 1944 року — командувач береговою обороною в Па-де-Кале. З 15 вересня 1944 року — комендант фортеці Дюнкерк. 9 травня 1945 року взятий в полон. 6 жовтня 1947 року звільнений.

Сім'я ред.

Був одружений з Бланкою Коке (1897–1993). Разом із дружиною похований в сімейному мавзолеї Коке в Лінгені.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 46
  • Klaus D. Patzwall / Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, S. 124, ISBN 3-931533-45-X

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.