Вікіпедія

Фрідріх Ляйбніц

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляйбніц.

Фрідріх Ляйбніц (нім. Friedrich Leibnütz; 24 листопада 1597(15971124), Альтенберг — 5 вересня 1652, Лейпциг) — німецький юрист, професор філософії моралі (етики) Лейпцизького університету,[3][4] викладач філософії, асесор філософського факультету Лейпцизького університету, батько видатного німецького вченого і філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646—1716).[5].

Фрідріх Ляйбніц
нім. Friedrich Leibnütz
Народився24 листопада 1597(1597-11-24)
Альтенберг, Священна Римська імперія
Помер5 вересня 1652(1652-09-05) (54 роки)
Лейпциг, Священна Римська імперія
КраїнаСвященна Римська імперія Священна Римська імперія
Національністьнімець
Діяльністьвикладач університету
Alma materАльтдорфський університет, Лейпцизький університет
Галузьетика, філософія
ЗакладЛейпцизький університет
Вчене званняпрофесор
Аспіранти, докторантиJakob Thomasiusd
БатькоAmbrosius Leibnützd[1]
МатиAnna Deuerlind[2]
У шлюбі зCatharina Schmuckd[2]
ДітиҐотфрід Вільгельм Лейбніц

Біографія

ред.

Фрідріх Лейбнюц народився, ймовірно, в місті Альтенберг (Рудні гори) в 1597 році.

Ляйбніц виховувався в Мейсені і будував кар'єру в Лейпцигу. Протягом дванадцяти років він викладав філософію або, як тоді висловлювалися, світову мудрість, займаючи посаду асесора на філософському факультеті Лейпцизького університету. Він був також «публічним професором філософії моралі» (професором етики).[5] Ляйбніц був християнином лютеранського віросповідання[3]

У 1644 році Фрідріх Ляйбніц одружився з Катериною Шмукк, дочкою шанованого Лейпцизького юриста, відомого адвоката (або професора права)[6] Вільгельма Шмукка. Це був його третій шлюб.

У 1646 році народився його син Готфрід Вільгельм, який в 1671 році змінив написання свого прізвища на «Ляйбніц». Він став відомий як один з найбільш всеосяжних геніїв за всю історію людства.[7]

Фрідріх Ляйбніц помер у Лейпцигу 5 вересня 1652 року, залишивши після себе велику особисту бібліотеку.[5] Він помер, коли його синові Готфріду Вільгельму не було й семи років.[8] У 1661 році, у чотирнадцятирічному віці[9] (за іншими даними — у 15-річному),[5][10] Готфрід Вільгельм сам вступив до того ж Лейпцизького університету, де працював його батько.[11]

Примітки

ред.
  1. ↑ https://www.deutsche-biographie.de/gnd118571249.html#ndbcontent
  2. ↑ а б http://www.gwleibniz.com/friedrich_leibniz/friedrich_leibniz.html
  3. ↑ а б Look, B. C., 2007. Gottfried Wilhelm Leibniz, in Zalta, Edward N. Stanford Encyclopedia of Philosophy, Fall 2008, Secondary quality.
  4. ↑ (Heinrich Schepers & Ronald Calinger) — Richard S. Westfall Department of History and Philosophy of Science Indiana University — The Galileo Project — Rice University. edu-Catalogue [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] Проверено 27 января 2012.
  5. ↑ а б в г Филиппов M. M. Лейбниц. Его жизнь, общественная, научная и философская деятельность. 1893.
  6. ↑ Ariew, Roger. G. W. Leibniz, life and works. The Cambridge Companion to Leibniz. Ed. Nicholas Jolley. Cambridge University Press, 1995. Cambridge Collections Online. Cambridge University Press. 26 January 2012 [1] [Архівовано 8 липня 2012 у Archive.is] DOI:10.1017/CCOL0521365880.002 Проверено 26 января 2012.
  7. ↑ Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
  8. ↑ Готфрид Вильгельм Лейбниц родился в Лейпциге 21 июня (1 июля) 1646 года, протестанты считали в то время по старому стилю.
  9. ↑ Biography of Gottfried Wilhelm von Leibniz. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 14 листопада 2020.
  10. ↑ Mackie, John Milton; Guhrauer, Gottschalk Eduard, 1845. Life of Godfrey William von Leibnitz. Gould, Kendall and Lincoln. p. 26.
  11. ↑ Энциклопедия Кольера. — Открытое общество, 2000.

Література

ред.
  • Филиппов M. M. Готфрид Лейбниц. Его жизнь, общественная, научная и философская деятельность. 1893.
  • Reinhard Finster, Gerd van der Heuvel: Gottfried Wilhelm Leibniz. Rowohlt Taschenbuchverlag, Hamburg 1990, ISBN 978-3-499-50481-5.
  • Kuno Fischer: Gottfried Wilhelm Leibniz: Leben, Werke und Lehre. Marix-Verlag, Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-86539-163-6.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Ляйбніц&oldid=43271863