Фрідріх Клуґе
Фрідріх Клуґе (нім. Friedrich Kluge; 21 червня 1856, Кельн, Королівство Пруссія — 21 травня 1926, Фрайбург, Байден-Вюртемберг, Німецька Імперія) — був німецьким філологом і педагогом. Відомий етимологічним словником Kluge німецької мови (нім. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache), який вперше був опублікований у 1883 році.[5]
| Фрідріх Клуґе | |
|---|---|
| нім. Friedrich Kluge | |
 | |
| Народився | 21 червня 1856[1][2][3] Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія |
| Помер | 21 травня 1926[1][2] (69 років) Фрайбург |
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія |
| Діяльність | лексикограф, мовознавець, викладач університету |
| Alma mater | Фрайбурзький університет, Лейпцизький університет і Страсбурзький університет[d] |
| Знання мов | німецька[1][4] |
| Заклад | Єнський університет |
| Членство | Гайдельберзька академія наук, Королівська академія нідерландської мови та літератури, Саксонська академія наук (1 вересня 1893) і Саксонська академія наук |
| Нагороди |  |
Біографія
ред.Професор німецької та англійської філології в Єні і Фрайбурзі.
Опублікував: «Beiträge zur Geschichte der germ. Konjugation» (Страсбург, 1879); чудовий «Etymol. Wörterbuch der deutschen Sprache» (Страсбург, 1882—1883; 5 вид., 1894); «Stammbildungslehre der altgerman. Dialekte» (Галле, 1886); «Angelsächsisch. Lesebuch» (Галле, 1888), а також популярно написаний нарис з історії німецької мови, під назвою: «Von Luther bis Lessing» (2 вид., Страсбург, 1888).
В «Grundriss der germ. Philologie» Клуґе обробив доісторичний період германських мов та історію англійської мови.
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Etymologisches wörterbuch der deutschen sprache, von Friedrich Kluge [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] HathiTrust Digital Library
Література
ред.- Клуге, Фридрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.