Фрідріх Карл Генріх Август Гільдебрандт (нім. Friedrich Karl Heinrich August Hildebrandt; 19 вересня 1898, Кікіндемарк — 5 листопада 1948, Ландсберг-ам-Лех) — німецький партійний діяч НСДАП, гауляйтер (1925-1945), обергруппенфюрер СС (30 січня 1942).

Фрідріх Гільдебрандт
нім. Friedrich Hildebrandt
Friedrich Hildebrandt.jpg
Народився 19 вересня 1898(1898-09-19)[1]
Kiekindemarkd, Пархім, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
Помер 5 листопада 1948(1948-11-05)[1] (50 років)
Ландсберг-ам-Лех, Верхня Баварія, Баварія, Бізонія
·повішення
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС[2]
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Німецька національна народна партія і Німецька народна партія свободиd
Конфесія зречення католицтваd
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Балтійський хрест
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Цивільний знак СС
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

ЖиттєписРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Син директора фабрики, брат Ріхарда Гільдебрандта і Ернста Гільдебрандта.

Відвідував народну школу в Бенцині під Любцем, в Гросс-Любені і Легдені. Був сільськогосподарським робітником, працював на залізниці. У листопаді 1916 року вступив добровольцем в 24-й резервний піхотний полк, брав участь в боях на Західному фронті. У січні 1919 р демобілізований. Обидва його брата також брали участь в боях на Західному фронті і пізніше також стали високопоставленими нацистськими функціонерами. Після демобілізації повернувся на батьківщину, вступив в Добровольчий корпус Брандіса. У складі корпусу брав участь в боях в Сілезії і Прибалтиці. 6 липня 1919 року потрапив в полон в Ризі, незабаром був звільнений. У січні-червні 1920 рокуслужив в поліції в Галле. Після цього працював сільськогосподарським робітником, садівником. У 1921-1922 рр. — голова окружної групи Вестпрігніц-Бранденбурзького союзу сільськогосподарських робітників. У 1924-1926 рр. — депутат ландтагу Мекленбург-Шверін від Німецької народної партії свободи.

Кар'єра в НСДАПРедагувати

У 1925 році вступив в НСДАП (квиток № 3 653). З 1925 по 1930 і з 1931 по 1945 рр. — гауляйтер Мекленбурга і Любека. З 1930 року — депутат рейхстагу. З 1933 року — рейхсштаттгальтер Мекленбург-Шверіна, Мекленбург-Стреліца і Любека. У 1934 році вступив в СС (квиток № 128 802). Видавав газети «Der Niederdeutsche Beobachter», «Lübecker Beobachter» і «Strelitzer Beobachter». З вересня 1939 року — імперський комісар оборони II округу. З листопада 1942 року — імперський комісар оборони Мекленбурга. У травні 1945 року був заарештований американськими військами. На процесі Американського військового трибуналу, що проходив в Дахау в березні-квітні 1947 року, визнаний винним у стратах американських льотчиків і засуджений до смертної кари. Повішений.

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Bernd Kasten. Friedrich Hildebrandt (1898—1948) — Ein Landarbeiter als Gauleiter und Reichsstatthalter von Mecklenburg und Lübeck. // Zeitschrift des Vereins für Lübeckische Geschichte und Altertumskunde. — Bd. 86 (2006). — S. 211—227.
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
  • Christian Madaus: Friedrich Hildebrandt: Hitlers Gefolgsmann und Befehlsempfänger in Mecklenburg, 1. Aufl., Stock & Stein, Schwerin 2000
  • Bernd Kasten: Friedrich Hildebrandt (1898–1948) – Ein Landarbeiter als Gauleiter und Reichsstatthalter von Mecklenburg und Lübeck, In: Zeitschrift des Vereins für Lübeckische Geschichte und Altertumskunde, Bd. 86 (2006), S. 211–227
  1. а б Munzinger-Archiv — 1913.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.