Відкрити головне меню
Місце локалізації фронтиту — sinus frontales
Рентгенограма фронтальних повітряних пазух в нормі.
Рентгенограма фронтальних повітряних пазух з підозрою на фронтит.
Фронтальний синус на сагітальному зрізі лобної кістки

Фронти́т (лат. frontitis), також фронтальний або лобний синусит — вид синуситу, запалення слизової оболонки лобових пазух (sinus frontales).

Зміст

Етіологія, види і перебігРедагувати

Фронтит здебільшого виникає як ускладнення інфекційних захворювань.

В етіології фронтиту значна роль належить патогенній флорі.

Фронтити поділяються на гострі (катаральні та гнійні) і хронічні (гнійні, серозно-катаральні і змішані).

Ознаки гострого фронтиту: головний біль (переважно у лобній ділянці), біль в очах, можливі гнійні та слизові виділення, гарячковий стан; температура переважно субфебрильна при хронічному фронтиті — тривалий стійкий нежить (виділення, головним чином, з однієї ніздрі), на ренгенівських знімках ділянка лобних пазух зі зниженою прозорістю.

Хронічний фронтит, як правило, комбінується з ураженням клітин решітчастого лабіринту, наслідком чого є утворення поліпів.

Клініка: відчуття тиску в ділянці лобних пазух і перенісся; можливі нориці у медіальному куті ока; тупий біль в усій лобній ділянці, який посилюється при нахиленні голови донизу.

ЛікуванняРедагувати

Дієвим засобом лікування фронтитів є введення у порожнину носа судинозвужуючих засобів (ефедрин, адреналін); при гострому фронтиті — сульфаніламідні препарати, антибіотики, фізіотерапевтичні засоби; іноді вдаються до хірургічного втручання.

Див. такожРедагувати

Література і посиланняРедагувати