Фредерик Януш

(Перенаправлено з Фридерик Януш)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Фредерик Вільгельм Януш (англ. Frederick Wilhelm Janusch)[1], іноді Фридерик Януш[2] (пол. Fryderyck Janusch[3]) (13 липня 1882, Відень[1] — 23 березня 1957, Ігл-Рівер, Вісконсин, США[4]) — австрійський та американський архітектор, інженер.

Фредерик Януш
Народився13 липня 1882(1882-07-13) Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 березня 1957(1957-03-23) (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ігл-Рівер, Вісконсин, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австро-Угорщина
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьінженер, архітектор, підприємець Редагувати інформацію у Вікіданих

Спроєктував кілька будинків у Станиславові (нині — Івано-Франківськ), зокрема два будинки Гаусвальда, два будинки Хованця, Руський дім (нині Івано-Франківська обласна бібліотека), готель «Австрія» з житловою і готельною частинами, автономною електростанцією для цілого мікрорайону, кінотеатром, рестораном і кав'ярнею (донедавна — готель «Дністер», пам'ятка архітектури).

Біографія

ред.

Представник віденської школи архітектури[5]. У 1911 році прибув із Відня до Станиславова[4], де разом з братом Чарльзом заснував архітектурно-будівельну фірму «Йорк», що втілювала власні проєкти[5]. У Станиславові протягом п'яти років спроєктував і звів шість визначних кам'яниць[4]. Брав участь у конкурсі на будівництво приміщення дирекції залізниці у Станиславові у 1912 році (серед інших учасників — Боублік)[6].

При спорудженні кам'яниць Гаусвальда і Хованця, співпрацював зі скульпторами братами Антоняками, що додало особливої вишуканості будівлям, які сформували початок вулиці Сапєжинської (Незалежності). Кам'яниця «Австрія» перша в місті з бетонним каркасом.

З початком Першої Світової війни у 1914 році переїхав у Чикаго, США, де проєктував і будував хмарочоси на замовлення електричного та комунального магната Семюела Інсулла[7].

У 1930, після банкрутства Інсулла через Велику депресію, переїхав у Ігл-Рівер, де спроєктував і побудував сімейну віллу на березі озера. Проєктував приватні будинки, а у 1933-34 керував австрійським стендом Чиказької всесвітньої виставки. З 1938 по 1942 роки проєктував Крижані замки[7].

Доробок

ред.

У Станиславові:

У Чикаго збудував 7 хмарочосів і 3 кінотеатри[8].

Примітки

ред.
  1. а б Kobel P. Strange Case of the Mad Professor. — Guilford, Connecticut, 2013. — P. 1. (англ.)
  2. а б Бондарев І., Головатий М. Слідами старого Станиславова. Кам'яниця Гаусвальда // Репортер. — 2014. — 10 жовтня.
  3. Nowe budowy w Stanisławowie // Kurjer Stanisławowski. — 1912. — № 1396 (9 czer.). — S. 2. (пол.)
  4. а б в г д Шпук Р. Вихід за межі.
  5. а б в Мер Хованець / переклад з польської Н. Ткачик // Галицький кореспондент. — 2015. — 8 листопада.
  6. Wynik rozprawy ofertowej // Kurjer Stanisławowski. — 1912. — № 1387 (7 kwiet.). — S. 3. (пол.)
  7. а б Шпук, Ростислав (4 лютого 2025). Льодовиковий період архітектора Януша. Курс. Процитовано 10 лютого 2025.
  8. Шпук, Ростислав (26 березня 2021). Зі Станіславова до Чикаго, від Фредеріка до Фреда: слідами архітектора Януша. Курс. Процитовано 9 лютого 2025.

Джерела

ред.

Посилання

ред.