Френсіс Ґрірсон
Бенджамін Генрі Джессі Френсіс Шепард (англ. Benjamin Henry Jesse Francis Shepard, 18 вересня 1848 — 29 травня 1927) — композитор, піаніст і письменник, який використовував псевдонім Френсіс Ґрірсон.
| Френсіс Ґрірсон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
18 вересня 1848[1] Беркенгед, Віррал, Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер |
29 травня 1927[1] (78 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Діяльність | піаніст, письменник |
Раннє життя і спіритуалізм ред.
Джессі народився в Беркенгеді в Англії,[2] у сім'ї Джозефа Шепарда й Емілі Ґрірсон Шепард[3], і його родина переїхала в штат Іллінойс, США, коли він був ще дитиною. Шепард подорожував по Європі, знаходячи аудиторію навіть серед королівської знаті, і вразив французького романіста Александра Дюма-сина. Він займався спіритизмом і заявив, що багато з його музичних виступів стали результатом того, що духи відомих композиторів творили через нього. Шепард подорожував по Каліфорнії у 1876 році, виступаючи у кількох старих релігійних місіях, заснованих іспанцями[en]. Пара забудовників, брати Гай, запросили його жити у Сан-Дієго, обіцяючи побудувати йому будинок за його побажаннями. Так з'явилася вілла Монтесума[en] (на честь корабля «Монтесума», на якому Шепард та інші мігранти вперше потрапили в Америку).[4]
Вальдемар Тоннер ред.
У 1885 році Шепард зустрів Лоренса Вальдемара Тоннера[en], який став його другом і прихильником на понад 40 років. Тоннер народився у данській королівській сім'ї в Тистеді[en] в Данії, 15 жовтня 1861 року. Він емігрував у США через Глазго у 1870 році і став натуралізованим громадянином США в 1875 році в Чикаго, штат Іллінойс. Він працював менеджером, прес-секретарем, перекладачем, вчителем французької, а також перекладачем і помічником Герберта Гувера.[5][6] Серед паперів Вальдемара Тоннера у ONE Archives[en], Лос-Анджелес, є лист від Гувера, тодішнього глави Продовольчої адміністрації[en], з рекомендацією Тоннера на посаду в Бюро публічної інформації. Лист був серед архівних документів Шепарда, де також знайдено перепусткиТоннера до Національного прес-клубу США[en], Чеві-Чейз-клубу та Університетського клубу Вашингтона[en], а також американський паспорт Тоннера.[7] Тоннер помер 25 травня 1947 року в Лос-Анджелесі, і похований на цвинтарі Інглвуд-парк в Інглвуді, штат Каліфорнія.[6]
Подорожі в Європу ред.
.jpg)
Незважаючи на його тісний зв'язок з Шепардом, ім'я Тоннера не зустрічається в офіційних документах Шепарда або про нього; наприклад, він не згаданий у Міському каталозі Сан-Дієго як мешканець вілли Монтесума разом з Шепардом.[5] Двоє чоловіків проживали разом від липня 1887 року до осені 1888, коли взяли кредит в рахунок нерухомості для фінансування першої поїздки в Париж, щоб видати першу книгу Шепарда. Вони повернулися в Сан-Дієго у серпні 1889 року, і виявивши, що економічний бум в місті закінчився, до середини грудня продали будинок і меблі[8], а тоді повернулися в Париж, де жили до 1896 року.
Після Парижа, Шепард і Тоннер оселилися в Лондоні, де жили до 1913 року, коли вирішили повернутися в Сполучені Штати. В 1920 році вони оселилися в Лос-Анджелесі, де жили до кінця життя.[9][10]
Останні роки і смерть ред.
Після багатьох років подорожей по світу разом, Шепард втратив свою популярність і Тоннер підтримав його. Він викладав французьку і працював в ательє. Шепард помер в Лос-Анджелесі 29 травня 1927 року, щойно зігравши останній акорд фортепіаного твору, яким розважав друзів, які запросили його на вечерю; він все ще сидів, тримаючи руки на клавішах, коли Тоннер першим помітив щось недобре. У газетному оголошенні про його смерть було відзначено, що колись успішний Шепард жив у злиднях.[11] Тіло Шепарда було кремовано.[12][13]
Вибрана бібліографія ред.
- The Valley of Shadows
- Illusions and Realities of the War
- The Invincible Alliance and Other Essays (1913)
- Parisian Portraits
- The Humour of the Underman
- The Valley of Shadows
- La Vie et les hommes
- Abraham Lincoln, the Practical Mystic (1919)
- Modern Mysticism (1899)
- The Celtic Temperament (1901)
Примітки ред.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Simpson, Herald P. (Summer 1961). Francis Grierson: A Biographical Sketch and Bibliography (PDF). Journal of the Illinois State Historical Society (1908–1984). University of Illinois Press. 54 (2): 198—203. JSTOR 40189785. Архів оригіналу (PDF) за 6 серпня 2010. Процитовано 4 січня 2014.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Crane, Clare (Spring–Summer 1987). Scharf, Thomas L. (ред.). Jesse Shepard and the Spark of Genius. The Journal of San Diego History. San Diego History Center. 33 (2 & 3). Процитовано 23 квітня 2017.
- ↑ A History of pianist, Spiritualist Jesse Shepard. villamontezumamuseum.org. Friends of the Villa Montezuma. Процитовано 22 липня 2017.
- ↑ а б Crane, Clare (Summer 1970). Freischlag, Linda (ред.). Jesse Shepard and the Villa Montezuma. The Journal of San Diego History. San Diego History Center. 16 (3). Процитовано 23 квітня 2017.
- ↑ а б Lawrence Waldemar Tonner на сайті Find a Grave (англ.)
- ↑ MS 55 Jesse Shepard Papers. San Diego History Center (formerly San Diego Historical Society). Процитовано 19 липня 2017.
- ↑ A History of pianist, Spiritualist Jesse Shepard. villamontezumamuseum.org. Villa Montezuma Museum. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ Marble, Matt. The Illusioned Ear: Disembodied Sound & The Musical Séances Of Francis Grierson. earwaveevent.org. Ear | Wave | Event. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ Gaddis, Vincent H. (1994). Mystery of the Musical Medium. Borderlands. Borderland Sciences Research Foundation. 50 (03). Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ Francis Grierson Dies in Poverty. AP news. 2 червня 1927. Процитовано 12 липня 2018.
- ↑ A History of author 'Francis Grierson'. villamontezumamuseum.org. Villa Montezuma Museum. Процитовано 18 липня 2017.
- ↑ McKinstry, DeeDee. Jesse Shepard: The Man, the Myth, the Homeowner. sandiegohistory.org. San Diego Historical Society. Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 8 жовтня 2008.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Френсіс Ґрірсон |