Френк Максвелл Ендрюс
Френк Максвелл Ендрюс (англ. Frank Maxwell Andrews; 3 лютого 1884, Нашвілл, штат Теннессі, США — 3 травня 1943, гора Фаградальсф'ядль, Ісландія) — американський військовий діяч, генерал-лейтенант (1942). Загинув в авіакатастрофі під час Другої світової війни.
| Френк Максвелл Ендрюс | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Frank Maxwell Andrews | ||||||
 | ||||||
| Народження | 3 лютого 1884 Нашвілл, Теннессі, США, | |||||
| Смерть | 3 травня 1943 Гора Фаградальсф'ядль, Ісландія | |||||
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар | |||||
| Країна | США | |||||
| Вид збройних сил | Повітряні сили США | |||||
| Освіта | Командно-штабний коледж армії США, Військова академія США, Воєнний коледж армії США і Montgomery Bell Academyd | |||||
| Роки служби | 1906–1943 | |||||
| Звання | генерал-лейтенант | |||||
| Війни / битви | Друга світова війна | |||||
| Автограф | .png){kind=small} | |||||
| Нагороди |
| |||||
 Френк Максвелл Ендрюс у Вікісховищі | ||||||
Біографія
ред.Народився у Нашвіллі, штат Теннессі[1]. У 1901 року закінчив міську гімназію, після чого вступив до Військової академії Вест-Пойнт, яку успішно закінчив у 1906 році[2]. Після закінчення академії служив у кавалерійських військах на Філіппінах і в Техасі. Із 1916 року — капітан 2-го кавалерійського полку.
Після вступу США у Першу світову війну у 1917 році був переведений з кавалерії у військову авіацію. Пройшов курс льотної справи і отримав кваліфікацію молодшого військового льотчика, після чого був призначений інструктором для навчання молодих пілотів. Після війни був начальником військового аеродрому.
У 1923–1927 роках — начальник авіаційної школи у Келлі-Філді. У 1927 році навчався у тактичній школі аіаційного корпусу у Ленглі-Філді, штат Вірджинія. У 1930—1931 роках — начальник оперативного відділу штабу авіаційного корпусу. У 1933 році закінчив армійський військовий коледж.
Із 1935 року — начальник штабу ВПС США, в тому ж році отримав тимчасове військове звання бригадного генерала. Із 1936 року — генерал-майор (тимчасове звання). На посаді начальника штабу ВПС активно розвивав бомбардувальну авіацію, став ініціатором масового виробництва бомбардувальника B-17.
У 1938–1940 роках — командувач ВПС США. Із 1940 року мав постійне звання бригадного генерала, з 1941 року — генерал-майор, з 1942 року — генерал-лейтенант.
Після вступу США у Другу світову війну генерал Ендрюс очолив американські війська в Панамі, а у 1942 році командував американськими військами на Близькому Сході. Із січня 1943 року — головнокомандувач військ США у Європі, керував підготовкою американських військ до майбутньої висадки у Франції.
Загинув в аіакатастрофі 3 травня 1943 року під час інспекторської поїздки на базу британських ВПС в Ісландії[3]. Літак B-24D Liberator, на якому перебували генерал і ще 13 осіб, врізався в гору Фаградальсф'ядль[4].
Похований на Арлінгтонському військовому цвинтарі. На честь генерала Ендрюса названа авіабаза ВПС США Ендрюс-Філд в штаті Меріленд.
Нагороди
ред.Примітки
ред.- ↑ Colorful Career of Andrews, Native of Nashville, Recalled (part 1). Nashville Banner. 5 травня 1943. с. 1. Процитовано 1 жовтня 2022.
- ↑ Marquis Who's Who, Inc. Who Was Who in American History, the Military. Chicago: Marquis Who's Who, 1975. P. 12.
- ↑ Memphis Belle v B-24 Hot Stuff: How history came to celebrate the wrong WWII warbird - WAR HISTORY ONLINE. web.archive.org. 10 грудня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 1 жовтня 2022.
- ↑ Toll in Iceland Accident Now 14; Storm Warning Went Unheeded," Washington Post, May 6, 1943.
Джерела
ред.- Marquis Who's Who, Inc. Who Was Who in American History, the Military. Chicago: Marquis Who's Who, 1975. P. 12.
- Copp, DeWitt S., "Forged In Fire", The Air Force Historical Foundation, Doubleday & Company, Garden City, New York, 1982.
- Mueller, Robert, "Air Force Bases Volume 1: Active Air Force Bases Within the United States of America on 17 September 1982", United States Air Force Historical Research Center, Office of Air Force History, Washington, D.C., 1989, ISBN 0-912799-53-6, page 5.