Фред Надель

Фред Надель (24 квітня 1903(1903квітня24), Львів — 14 січня 1956, Канберра) — британський антрополог, що спеціалізувався на африканській етнології.

Фред Надель
Народився	24 квітня 1903(1903-04-24) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	14 січня 1956(1956-01-14) (52 роки) або 1956 Канберра, Австралія
Країна	Велика Британія  Австрія  Долитавщина
Діяльність	антрополог, викладач університету, психолог
Alma mater	Лондонська школа економіки та політичних наук
Заклад	Австралійський національний університет
Науковий ступінь	докторський ступінь
Війна	Друга світова війна
Родичі	Ludwig Braund

Біографія

Зігфрід Фердинанд Стефан Надель народився 24 квітня 1903 року у Львові, Галичина. Його батько Моріц був старшим юристом на залізниці, переїхав до Відня у 1912 році. Після навчання у Державній реальній гімназії (Відень) у 1913—1921 роках, вступив до Музичної академії Віденського університету. Ранні його амбіції полягали в тому, щоб бути диригентом і композитором. Він був надзвичайно талановитим ерудитом. Музика привела його до психології музики, а загальна психологія була в той час пов'язана з філософією. У листопаді 1925 року він написав дисертацію (з музикознавства). Того року працював тимчасовим помічником диригента в Дюссельдорфському оперному театрі. Наступного року він одружився з Лісбет Браун (нар. 1900), також музикознавцем.

Кар'єра

У 1927 році заснував власну оперну трупу, яка гастролювала Чехословаччиною. Провівши короткий час в Англії в літній музичній школі, він повернувся до Відня, де продовжив працювати музикознавцем, розвиваючи інтерес до африканської, яванської та кавказької музики. У Музичній консерваторії він сортував етно-музичні папери Рудольфа Поха, а пізніше каталогізував музичні інструменти. Він підтримував інтерес до психології і був активним учасником психологічних колоквіумів Карла Бюлера. Він також працював асистентом у Психологічному інституті.

10 грудня 1930 року Надель без успіху проходив габілітацію — Der Duale Sinn der Music («Подвійна природа музики: музична типологія»). Нездача була результатом професійної та дисциплінарної боротьби, уважне читання протоколу зустрічі, однак, розкриває прихований антисемітизм, який у той час широко зростав у Відні.

Протягом цього періоду Надель працював асистентом у Психологічному інституті та дедалі більше цікавився етномузикологією. Він продюсував музичні радіопрограми для Віденського радіо, які містили обговорення незахідної музики, а у 1930 році написав твір для маримби. Це переросло в інтерес до антропології Африки, який заохочував Дідріх Вестерманн, з яким Надель вивчав музикознавство «примітивних народів» у Фонограмархіві в Берліні та африканські мови в Берлінському університеті.

Надель залишив державну службу у 1946 році і швидко піднявся в британській антропології. Він працював викладачем у Лондонській школі економіки, а потім у 1948 році став керівником кафедри антропології в Даремському університеті. У 1950 році його призначили першим завідувачем кафедри антропології в Австралійському національному університеті^:119. Працював радником і виконувачем обов'язків директора Дослідницької школи тихоокеанських (та азійських) досліджень. Щоб працювати над дослідженнями, Надель залишив університет у 1952 році, й отримав призначення деканом школи^:126. На початку 1950-х років Надель опублікував ще дві книги «Основи соціальної антропології»(1951) і «Релігія нупе» (1954).

Він несподівано помер у віці 53 років від коронарного тромбозу^:117. Його «Теорія соціальної структури» вийшла друком посмертно у 1957 році. Життя та діяльність Наделя вшановують Надельською премією за есеїстику.

Бібліографія

• Чорна Візантія: королівство Нупе в Нігерії. (1942)
• Основи соціальної антропології (1951)
• Релігія Нупе (1954)
• Теорія соціальної структури (1957)