Фредерік Кайо (фр. Frédéric Cailliaud; 9 червня 1787 — 1 травня 1869) — французький мандрівник, натураліст, мінералог і конхіолог.

Фредерік Кайо
фр. Frédéric Cailliaud
Народився9 червня 1787(1787-06-09)[1][2]
Нант, Франція[3]
Помер1 травня 1869(1869-05-01)[1][4][2] (81 рік)
Нант, Метрополія Франції, Франція[3]
ПохованняМізерікорд (кладовище)d
Країна Франція
Діяльністьмандрівник-дослідник, натураліст, малаколог, ботанік
Галузьмінералогія, конхіологія
Посадакуратор
ЧленствоAcademic Society of Nantes and the Department of Loire-Inférieured
Société des sciences naturelles de la Charente-Maritimed
Société nationale des Antiquaires de Franced
Ліннеївське товариство Ліонаd
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Caill.».
Список таких таксонів на сайті IPNI

Frédéric Cailliaud на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Category:Frédéric Cailliaud на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився і помер у Нанті. У 1815—1822 роках подорожував Єгиптом, Нубією та Ефіопією. За дорученням єгипетського паші Мухаммеда Алі приєднався до військового походу, метою якого було завоювання султанату Сеннар. Завданням Кайо був пошук нових покладів золота у завойованих країнах. Після Сеннару експедиція рушила у регіон Фазоглі. Хоча Кайо не знайшов золота, він зробив детальний опис географії завойованих країн, який опублікував у 1927 році у Франції.

У 1824 році повернувся до Франції. Видав трактат «Подорож до оази Фів» описав народи та місцевості Сахари, які досі не були відомі європейцям. У праці «Подорож до Мерое» розповідав про народи та архітектурні пам'ятки Судану. За свою роботу нагороджений Орденом Почесного легіону.[5]

Кайо також опублікував численні праці з природознавства. Зі своїх мандрівок привіз велику колекцію раковин молюсків. Описав низку нових видів рослин.


Примітки

ред.
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
  3. а б Pied É. Notices sur les rues de NantesNantes: 1906. — P. 47. — 331 с.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Bednarski, Andrew and W. Benson Harer, Jr. 2013. «The Explorations of Frédéric Cailliaud.» [Архівовано 20 червня 2014 у Wayback Machine.] Saudi Aramco World. January–February 2013, pages 36-43.

Посилання

ред.