Вікіпедія

Фредерік Вільям Фаррар

Фредерік Вільям Фаррар (англ. Frederic William Farrar; 7 серпня 1831 — 22 березня 1903) — англіканський богослов, письменник, екзегет; проповідник в Кембриджі. Член таємного товариства Cambridge Apostles («кембриджських апостолів», існує з 1820).

Фредерік Вільям Фаррар
Народився 7 серпня 1831(1831-08-07)[1][2][…]
Мумбаї, Company rule in Indiad, Британська імперія
Помер 22 березня 1903(1903-03-22)[1][2][…] (71 рік)
Кентербері, Кентербері-Сітіd, Кент[d], Кент, Англія, Сполучене Королівство
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність богослов, педагог, письменник, класицист, англіканський священник
Alma mater Кінґс-коледж, Триніті-коледж (Кембридж) і King William's Colleged
Мова творів англійська
Членство Лондонське королівське товариство
Конфесія англіканство і Універсалізм
Батько Charles Pinhorn Farrard[4][5]
Мати Caroline Turnerd[4][5]
У шлюбі з Lucy Mary Cardewd[5]
Діти Reginald Anstruther Farrard[4][5], Evelyn Lucy Farrard[4][5], Hilda Cardew Farrard[4][5], Maud Farrard[4][5], Eric Maurice Farrard[4][5], Sybil Farrard[4][5], Cyril Lytton Farrard[4][5], Lillian Farrard[4][5], Frederic Percival Farrard[4][5] і Ivor Granville Farrard[4][5]
Нагороди
CMNS: Фредерік Вільям Фаррар у Вікісховищі

Був проповідником при університетській церкві в Кембриджі, потім капеланом при дворі королеви Вікторії; його проповіді відвідувалися всім вищим лондонським суспільством[6].

Брав живу участь в різних біблійних словниках і коментарях, конспективних виданнях з богослов'я і церковної історії. Завдяки переведенню його кращих творів на російську мову ім'я його стало популярним і в Росії, серед освічених класів[6]. Російський переклад книги «Життя Ісуса Христа», вкрай критично прийнятий російським духовенством, використовувався Михайлом Булгаковим при створенні його роману «Майстер і Маргарита» (1928—1940)[7].

Книги Фаррара, особливо «Життя Ісуса Христа», були перекладені багатьма мовами світу. Велика ерудиція дозволила письменникові використовувати в роботі різноманітні джерела, такі, як античні, юдейські, а також його сучасників.

Родина ред.

З 1860 року був одружений з Люсі Мері Кардью, з якою у нього було п'ять хлопчиків і п'ять дівчаток[8]. Серед його онуків — генерал Монтгомері, герой Другої світової війни, син дочки Maud.

Твори ред.

  • «Eric, or Little by Little» (1858)
  • «Походження мови» (The Origin of Language; 1860)
  • «St. Winifred's, or the World of School» (1862)
  • «Падіння людини і ін. проповіді» (1865)
  • «Мова і мови» («Families of Speech»; 1870)
  • «Доказ історичності християнства» («The Witness of History to Christ»; 1871)
  • «The Life of Christ» (1874)
  • «Eternal hope» (1878)
  • «Шукачі Бога» (Seekers after God; 1869; пер. з англ. Ф. С. Комарского, СПб., В. Л. Тузів, 1898)
  • «Життя Ісуса Христа» ((англ.) «The Life of Christ», 1874; російський переклад проф. А. П. Лопухіна, СПб., 1887)
  • «Життя і труди Святого Апостола Павла» ((англ.) «The Life and Works of St.Paul», 1879; російський переклад проф. А. П. Лопухіна, СПб., 1901)
  • «Mercy and judgment» (1881)
  • «Перші дні християнства», або «На світанку християнства» («The early days of christianity»; 1882. Пер на рос. А. С. Суворіна, СПб., 1893)
  • «Влада темряви в царстві світла» ((англ.) «Cathering Clouds: A Tale of the Days of St. Chrysostom», 1895; російський переклад проф. А. П. Лопухіна, СПб., 1897)
  • «Життя і праці отців і вчителів церкви» (Lives of the Fathers; 1889; пер з англ. А. П. Лопухіна, 2-е изд., СПб., В. Л. Тузов, 1902, 1903).
  • «Влада темряви в царстві світла» (Darkness and dawn; 1891; пер з англ. А. П. Лопухіна, СПб., В. Л. Тузов, 1897)
  • «The Bible, its Meaning and Supremacy» (1897)

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н Lundy D. R. The Peerage
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Kindred Britain
  6. ↑ а б Фаррар, Фредерик-Вильям // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. ↑ В архиве писателя сохранились и выписки из книги английского историка и богослова епископа Фридерика В. Фаррара «Жизнь Иисуса Христа» (1873)
  8. ↑ Bayne, Ronald (1912). «Farrar, Frederic William». In Lee, Sidney. Dictionary of National Biography, 1912 supplement​. London: Smith, Elder & Co.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фредерік_Вільям_Фаррар&oldid=39183082