Фредерик с'Якоб
Фредерик с'Якоб (нід. Frederik s'Jacob; 25 лютого 1822 — 3 квітня 1901) — п'ятидесятий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.[1]
Фредерик с'Якоб нід. Frederik s'Jacob | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
12 квітня 1881 — 20 січня 1884 | |||
Монарх: | Віллем III | ||
Попередник: | Йохан Вільгельм ван Лансберге | ||
Наступник: | Отто ван Рес | ||
Народження: |
25 лютого 1822 Гаага, Об'єднане королівство Нідерландів | ||
Смерть: |
3 березня 1901 (79 років) Утрехт, Нідерланди | ||
Країна: | Нідерланди | ||
Батько: | Frederik Bernard s'Jacobd | ||
Діти: | Frederik Bernard s'Jacobd | ||
Автограф: | ![]() | ||
Нагороди: | |||
Родина
ред.Фредерик с'Якоб був сином Фредеріка Бернарда с'Якоба, депутата і секретаря Державної Ради, і Марії Петронелли Рохуссен, родичці Яна Якоба Рохуссена. Він одружився в 1848 році на Леоні Сюзанні Шарлотті ван Гогендорп (дочці Карела Сірардуса ван Гогендорпа). Їх старший син Фредерік Бернард с'Якоб став в майбутньому мером Роттердаму. Другий син, Карел Сірардус Віллем прожив лише сім місяців. Його мати померла через три місяці після пологів.
Кар'єра
ред.В 1869 Фредерик с'Якоб став генеральним директором державної залізниці. Він пробув на цій посаді 10 років.
В 1881 році він став генерал-губернатором. За період його правління відбулись виверження вулкана Кракатау (1883) і спалах епідемії холери на Яві.
В 1883 році відбувся урядовий скандал, внаслідок якого міністр колоній де Брау пішов у відставку. Фредерик с'Якоб також подав у відставку.
Був нагороджений лицарем ордену Віллема.
Примітки
ред.- ↑ F. s' Jacob, Parlement & Politiek.