Франьо Рачкий (хорв. Franjo Rački; 25 листопада 1828, Фужине — 13 лютого 1894, Загреб) — хорватський історик і політичний діяч.

Франьо Рачкий
Народився25 листопада 1828(1828-11-25)[1][2]
Фужине (Хорватія), Хорватія[3][1]
Помер13 лютого 1894(1894-02-13)[1][2] (65 років)
Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина[3][1]
ПохованняМирогойське кладовище
Країна Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністькатолицький священник, історик, політик
Alma materВіденський університет
Знання мовхорватська[4][5]
ЗакладПетербурзька академія наук
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Хорватська академія наук і мистецтв і Російська академія наук
Конфесіякатолицька церква
Автограф

Закінчив Віденський університет. До 1852 року вивчав у Відні теологію. З 1852 року — священик. З 1861 року — один з лідерів Народної ліберальної партії, з 1880 року — Незалежної народної партії. Заклав основи хорватської археографії, видавши велику кількість документів з історії південних слов'ян. Був організатором і президентом (1867—1886) Югославської академії наук і мистецтв у Загребі.

Роботи Рачкого присвячені головним чином хорватській державі 9—11 століття, боротьбі південних слов'ян за незалежність у 11—15 століттях, історії богомильства, хорватського державного права, російській літературі та історіографії.

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Флоринский Т. Д., Жизнь и труды Фр. Рачкого, К., 1895.

Посилання

ред.