Франц Шмідт
Франц Шмідт (22 грудня 1874, Братислава — 11 лютого 1939, Перхтольдсдорф, Нижня Австрія) — австрійський композитор і віолончеліст. Майстер пізньоромантичної симфонії, послідовник Густава Малера та Антона Брукнера.
| Франц Шмідт | |
|---|---|
| нім. Franz Schmidt | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 грудня 1874[1][2][…] |
| Місце народження | Братислава, Австро-Угорщина[1] |
| Дата смерті | 11 лютого 1939[1][2][…] (64 роки) |
| Місце смерті | Перхтольдсдорф, Медлінг, Нижня Австрія, Австрія[1] |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Громадянство | Австрія[4] |
| Професії | композитор, педагог, музичний педагог, віолончеліст, викладач університету, піаніст |
| Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Вчителі | Антон Брукнер, Теодор Лешетицький, Robert Fuchsd і Ferdinand Hellmesbergerd |
| Відомі учні | Egon Keményd, Anna Maria Klechniowskad, Frida Kernd і Johanna Müller-Hermannd |
| Інструменти | фортепіано і віолончель |
| Жанри | опера і симфонія |
| Членство | Віденський філармонічний оркестр |
| Заклад | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
| Нагороди | |
| У шлюбі з | Karoline Schmidtd[5] і Margarethe Schmidtd |
| Діти | Ludwig Zirnerd[6] і Emma Holzschuhd |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Почав навчатися музики в рідному місті, деякий час займався грою на фортепіано під керівництвом Теодора Лешетицького. У 1888 році разом з сім'єю переїхав до Відня, де приступив до занять у Віденській академії музики у Фердинанда Гельмесберґера (віолончель), Роберта Фукса (композиція) і Антона Брукнера (контрапункт). Після закінчення курсу в 1896 році вступив за конкурсом віолончелістом в оркестр Віденської придворної опери, в якому грав до 1914 року, в тому числі під керівництвом Густава Малера, який довіряв Шмідту сольні партії. У 1914 році Шмідт змінив пульт на катедру, вступивши до Віденської академії музики як викладач фортепіано; надалі в різні роки він викладав також віолончель, контрапункт і композицію, в 1925 році зайняв пост директора академії, а в 1927—1931 був її ректором і лише в 1937 році залишив викладацьку діяльність через погіршення здоров'я.
У 1935—1937 роках створив масштабну ораторію «Книга за сімома печатками» на власне лібрето за «Апокаліпсисом». Ораторія вперше прозвучала в Відні 15 червня 1938 року; диригував колишній учень Шмідта, керівник Віденського симфонічного оркестру Освальд Кабаста.
Після аншлюса Шмідт отримав урядове замовлення на кантату «Німецьке Воскресіння», яка повинна була оспівувати велич Третього рейху; це замовлення Шмідт виконати не встиг (твір зберігся в клавірі). В останні роки життя працював також над камерними творами на замовлення піаніста Пауля Вітгенштайна.
Вибрані твори
ред.- Опера «Нотр-Дам» (лібрето за книгою В. Гюго; прем'єра — Відень, 1914)
- Ораторія «Книга за сімома печатками» (нім. Das Buch mit sieben Siegeln, на тексти Апокаліпсису; 1937; прем'єра — Відень, 1938)
- Кантата «Німецьке Воскресіння» (нім. Deutsche Auferstehung; 1938—1939, клавір; прем'єра в оркестровці Роберта Вагнера — Відень, 1940)
- Симфонія № 1 E-dur (1899; прем'єра — Відень, 1902)
- Симфонія № 2 Es-dur (1913; прем'єра — Відень, 1913)
- Симфонія № 3 A-dur (1928; прем'єра — Відень, 1928)
- Симфонія № 4 C-dur (1933; прем'єра — Відень, 1934)
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118608762 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- ↑ https://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_S/Schmid_Franz_1874_1939.xml
- ↑ https://www.wina-magazin.at/ich-habe-immer-noch-eine-wut/
Література
ред.- Tschulik N. Franz Schmidt. Wien, 1972 (Eng. Trans., 1980).
- Corfield TB Franz Schmidt: a discussion of his style. New York, 1989.
- Studien zu Franz Schmidt, Bd. 8. Wien, 1990..
- Studien zu Franz Schmidt, Bd. 12. Wien, 1999..