Франц Абт (нім. Franz Abt; 22 грудня 1819, Айленбург — 31 березня 1885, Вісбаден) — німецький композитор і хоровий диригент[5], автор більше 3 тисяч творів, головним чином вокальних.

Франц Абт
нім. Franz Abt
Franz Abt.JPEG
Основна інформація
Дата народження 22 грудня 1819(1819-12-22)[1][2][…]
Місце народження Айленбург, Landkreis Delitzschd, Мерзебург[d], Саксонія, Королівство Пруссія[1][3][4]
Дата смерті 31 березня 1885(1885-03-31)[1][3][…] (65 років)
Місце смерті Nordfriedhof (Wiesbaden)d, Вісбаден, Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][3][4]
Поховання Вісбаден
Громадянство Німеччина
Професії композитор, диригент, хормейстер, поет
Освіта Лейпцизький університет
Жанри choir workd, daljátékd і пісня
CMNS: Файли у Вікісховищі
Пам'ятник Францу Абту в Брауншвейзі

БіографіяРедагувати

Народився в Айлендурзі (Північна Саксонія). З 1838 року вивчав богослов'я у Лейпцизькій школі Святого Фоми, де особисто познайомився з Феліксом Мендельсоном і Робертом Шуманом. На початку 1841 року він став капельмейстером в Бернбурзькому придворному театрі, а восени того ж року — отримав ту ж посаду в Цюриху, в акціонерному театрі, що знаходився під керівництвом Шарлотти Бірх-Пфайфер. Оцінений співочими товариствами як учитель співу, диригент і улюблений композитор, Абт залишався у Цюриху до осені 1852 року, поки не був запрошений до Брауншвейзького придворного театру другим капельмейстером. Навесні 1855 року герцог Брауншвейзький призначив його першим капельмейстером.

МузикаРедагувати

Творча спадщина Абта налічує більше 600 опусів, і більше 3000 окремих творів. Він працював головним чином у вокальному жанрі, і зокрема багато писав для чоловічого хору, бо вважав, що репертуару для цього типу колективів бракує. Власне твори для чоловічого голосу врешті і принесли найбільший успіх Абту у Швейцарії та Німеччині. Чимало творів Абт написав і для мішаного хору, як а капела так і з супроводом. Він також написав чимало вокалізів, вокальних ансамблів та пісень для дітей.[6]

Стиль Абта відзначається легкістю винаходу, простотою форм, але без претензії на глибину чи індивідуальність. Багато його пісень співалися повсюдно й укріпилися у популярному репертуарі. Завдяки простоті мелодики деякі його пісні, такі як «Wenn die Schwalben heimwärts ziehn та Die stille Wasserrose» помилково вважають народними.[6]

У спадщині Абта є також три опери: «Des Königs Scharfschütz», «Die Hauptprobe» і «Reisebekanntschaften». В ранній період Абт чимало створив п'єс для фортепіано, салонного характеру. Але вони ніколи не мали тієї популярності, яку мають його вокальні твори.[6]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати