Відкрити головне меню

Франц Абт (нім. Franz Abt, 22 грудня 1819, Айленбург — 31 березня 1885, Вісбаден) — німецький композитор і хоровий диригент[1], автор більше 3 тисяч творів, головним чином вокальних.

Франц Вільгельм Абт;
нім. Franz Abt
нім. Franz Abt
Harvard Theatre Collection - Franz Abt TCS 1.35 - cropped.jpg
Народився 22 грудня 1819(1819-12-22)
Айленбург
Помер 31 березня 1885(1885-03-31) (65 років)
Вісбаден
Поховання Вісбаден
Громадянство Німецький союз;
Німецька імперія
Національність німець
Діяльність композитор
Alma mater Лейпцизький університет
Жанр опера
Посада капельмейстер
Пам'ятник Францу Абту в Брауншвейзі


Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в Айлендурзі (Північна Саксонія). З 1838 р. вивчав богослов'я у лейпцигській школі Святого Фоми, де особисто познайомився з Феліксом Мендельсоном і Робертом Шуманом. На початку 1841 р. він став капельмейстером в Бернбурзькому придворному театрі, а восени того ж року — одержав ту ж посаду в Цюриху, в акціонерному театрі, що знаходився під керівництвом Шарлотти Бірх-Пфайфер. Оцінений співочими товариствами як учитель співу, диригент і улюблений композитор, Абт залишався в Цюриху до осені 1852 р., поки не був запрошений до Брауншвейщзького придворного театру другим капельмейстером. Навесні 1855 р. герцог Брауншвейгський призначив його першим капельмейстером.

МузикаРедагувати

Творча спадщина Абта налічує більше 600 опусів, і більше 3000 окремих творів. Він працював головним чином у вокальному жанрі, і зокрема багато писав для чоловічого хору, бо вважав, що репертуару для цього типу колективів бракує. Власне твори для чоловічого голосу врешті і принесли найбільший успіх Абту у Швейцарії та Німеччині. Чимало творів Абт написав і для мішаного хору, як а капела так і з супроводом. Він також написав чимало вокалізів, вокальних ансамблів та пісень для дітей.[2]

Стиль Абта відзначається легкістю винаходу, простотою форм, але бюез претензії на глибину чи індивідуальність. Багато його пісень співалися повсюдно й укріпилися в популярному репертуарі. Завдяки простоті мелодики деякі його пісні, такі як Wenn die Schwalben heimwärts ziehn та Die stille Wasserrose помилково вважають народними.[2]

У спадщині Абта є також три опери: Des Königs Scharfschütz, Die Hauptprobe і Reisebekanntschaften. В ранній період Абт чимало створив п'єс для фортепіано, салонного характеру. Але вони ніколи не мали тієї популярності, яку мають його вокальні твори.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Chambers Biographical Dictionary, ISBN 0-550-18022-2, page 5
  2. а б в Edward F. Kravitt: "Franz Abt", Grove Music Online

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати