Франциск Сільвій

німецько-голландський лікар, фізіолог, анатом і хімік

Франци́ск Сі́львій (нід. Franciscus de le Boë Sylvius, лат. Franciscus Sylvius; 15 березня 1614, Ганау, Німеччина — 15 листопада 1672, Лейден, Нідерланди) — голландський лікар, фізіолог, анатом і хімік, якого вважають одним з засновників так званої «ятрохімічної» школи медицини, що вважала, що всі явища життя і хвороб базуються на хімічних реакціях. Його роздуми допомогли зрушити медицину з містичної теорії на раціональне застосування універсальних законів фізики і хімії.

Франциск Сільвій
лат. Franciscus Sylvius
Portret van Franciscus de le Boë Sylvius Franciscus Deleboe Sylvius medicinae practicae in academia Lugduno-Batava professor (titel op object), RP-P-OB-33.613.jpg
Народився 15 березня 1614(1614-03-15)[1]
Ганау, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина[2]
Помер 19 листопада 1672(1672-11-19) (58 років)
Лейден, Голландія, Голландська республіка
Країна Statenvlag.svg Нідерланди
Місце проживання Голландія
Діяльність колекціонер мистецтва, лікар, анатом, професор, хімік, викладач університету, натураліст
Галузь медицина, анатомія, хімія і фізіологія
Alma mater Седанська академія, Лейденський університет і Базельський університет
Науковий керівник Adolphus Vorstiusd[3]
Вчителі Adolphus Vorstiusd і Emmanuel Stupanusd[4]
Відомі учні Rudolf Wilhelm Craused[4], Еренфрід Вальтер Чирнгауз[4], Frederick Dekkersd[4], Johann von Flammerdinged[4], Florentius Schuyld[4], Robert Sibbaldd[4] і Lucas Schachtd[4]
Знання мов латина[5]
Заклад Лейденський університет і Лейденський університет[6]
Посада rector magnificus of Leiden Universityd

Сільвій заснував свою медичну систему на відкритті кровообігу англійським анатомом Вільямом Гарвеєм і тримав її в межах загальної структури гуморальних теорій грецький лікаря Клавдія Галена, Сільвій відчував, що найголовніші процеси нормального і патологічного стану відбуваються в крові і що хвороби потрібно пояснювати і розглядати з позиції хімії. Визнаючи існування солей у живій речовині, Сільвій стверджував, що вони є результатом взаємодії кислот і основ; тому, він постулював, що хімічна нестійкість відбувається через надлишок кислот (ацидоз) чи надлишку основ (лугів) (алкалоз) у крові і винайшов ліки, що нейтралізували це.

У 1650 році на основі ялівцевої настоянки Сільвій створив женевер. Цей міцний алкогольний напій він рекомендував як лікувальний засіб, але часом женевер перетворився на голландський національний напій[7].

1671 року опублікував свою основну працю «Praxeos medicae idea nova» (Нові ідеї медичної практики).

Професор медицини в Лейденському Університеті (1658—72), Сільвій був одним із найвидатніших викладачів Європи.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Bell A. Encyclopædia BritannicaEncyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  2. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #120377276 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Czech National Authority Database
  6. Leidse Hoogleraren
  7. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.161