Франсуа Контер (фр. François Konter; нар. 20 лютого 1935, Ласоваж, Люксембургпом. 29 серпня 2018) — люксембурзький футболіст та тренер, виступав на позиції центрального захисника.

Ф
Франсуа Контер
Франсуа Контер
Франсуа Контер
Франсуа Контер (верхній ряд, другий зліва)
у футболці Люксембургу перед матчем проти Нідерландів
30 жовтня 1963 року
Особисті дані
Повне ім'я Франсуа Контер
Народження 20 лютого 1935(1935-02-20)
  Ласоваж, Люксембург
Смерть 29 серпня 2018(2018-08-29) (83 роки)
  Беттембург (комуна), Еш-сюр-Альзетт, Люксембург
Прізвисько Bitzi Konter і Bizzi
Громадянство Люксембург Люксембург
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1950–1961 Люксембург «Шерс Роданж» ? (?)
1961–1966 Бельгія «Андерлехт» 20 (0)
1966–1967 Бельгія «Кроссінг Елевейт» 29 (3)
1967–1971 Бельгія «Гент» 92 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1955—1969 Люксембург Люксембург 77 (4)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1971—1972
1972—1974
1974—1976
1976—1978
Бельгія «Ексельсіор Віртон»
Бельгія «РВС Волюв»
Люксембург «Міньєр Ласоваж»
Люксембург «Фола» (Еш)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Розпочав футбольну кар'єру в Люксембурзі в команді «Шерс Роданж», де провів три сезони.

Потім переїхав до Бельгії, де підписав контракт з «Андерлехтом», який грав у Першому дивізіоні. Однак основним футболістом так і не став, за чотири сезони зіграв у 20-ти матчах національного чемпіонату. У футболці одного з грандів бельгійського футболу вигравав чемпіонату Бельгії 1964, 1965, 1966 років та національний кубок 1965 року.

Потім вирішив приєднатися до «Кроссінг Елевейт», який грав у Другому дивізіоні, де виступав протягом одного сезону. У 1967 році перебрався до складу іншого представника Другого дивізіону чемпіонату Бельгії, «Гента». За підсумками сезону 1967/68 року команда виграла свій третій титул чемпіона Другого дивізіону і вийшла в перший дивізіон Бельгії. У 1969 році грав пліч-о-пліч зі своїм другому Джоні Леонардом. Перший випадок, коли в бельгійському Першому дивізіоні в одній команді грали два гравці з Люксембургу. З «Гентом» провів два матчі в Кубку УЄФА. Завершив кар'єру гравця 1971 року.

Кар'єра в збірній ред.

Грав за національну збірну Люксембургу на піку футбольної потужності країни, дебютував зв яку 9 жовтня 1955 року в програному (0:4) товариському поєдинку проти Швейцарії під керівництвом Нандора Ленгеля[1]. Першим голом у футболці збірної відзначився 11 листопада 1956 року у переможному (4:1) товариському матчі проти Швейцарії[2]. Був невід’ємною частиною команди, яка ледь не дійшла до півфіналу чемпіонату Європи 1964 року.

Протягом міжнародної кар'єри провів 77 матчів і відзначився 4-ма голами[3]. Зіграв у 16 матчах кваліфікації чемпіонату світу.

З листопада 1966 року до листопада 1995 року залишався рекордсменом національної збірної за кількістю зіграних матчів, допоки Карло Вайс перевершив його. Свій останній міжнародний матч зіграв 23 квітня 1969 року, у кваліфікації чемпіонату світу проти Болгарії, який завершився перемогою люксембуржців з рахунком 2:1[4]. У 7-ми матчах виводив збірну Люксембургу на футбольне поле з капітанською пов'язкою.

Голи за збірну ред.

Рахунок та результат збірної Люксембургу в таблиці подано на першому місці.
# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1 11 листопада 1956 Еш-сюр-Альзетт, Люксембург   Швейцарія 4–1 Товариський матч
2 26 квітня 1959 Люксембург, Люксембург   Швейцарія 2–0 Товариський матч
3 28 лютого 1960 Люксембург, Люксембург   Бельгія 2–5 Товариський матч
4 10 квітня 1960 Люксембург, Люксембург   Франція 5–3 кваліфікація Олімпіади

Особисте життя ред.

У 1981 році одружився на Жинетт Фабер. У подружжя залишилася одна донька, Надін. Їх онук, Яннік Б'янкіні грав за «Женесс» (Еш) та «Кер'єнґ».

Досягнення ред.

«Шерс Роданж»

  •   Перший дивізіон чемпіонату Люксембургу
    •   Чемпіон (2): 1957, 1960
«Андерлехт»
«Гент»
  •   Другий ливізіон Бельгії
    •   Чемпіон (1): 1968

Примітки ред.

Посилання ред.