Франк Турне
Франк Турне (фр. Franck Tournaire, 4 грудня 1972, Нарбонна, Од, Франція) — колишній професійний регбістю Почавши з 2010 року, тренер французького регбійного клубу Каркассон.
 фр. Franck Tournaire | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Дата народження | 4 грудня 1972 (51 рік) | |
| Нарбонна, Од, Франція | ||
| Зріст | 181 см | |
| Позиція | стовп | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (очки) |
| 1995—1997 1997—2002 2002—2003 2003—2004 2004—2007 2007—2008 2008—2010 |
 Нарбонн Тулуза  Лестер Тайгерс Перпіньян Нарбонн Рейсінг Метро Каркассон |
9 (5) 59 (20) 21 (0) 7 (0) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (очки) |
| 1995—2000 | Франція
|
49 (10) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2010— | Каркассон
|
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Біографія ред.
Клуб ред.
Франк Турне почав свою професійну кар'єру в клубі Нарбонн і швидко зарекомендував себе як одного з найбільш перспективних стовпів свого покоління, разом зі своїм другом Крістьон Каліфану. Це один з тих гравців, які почали свою кар'єру як любителі і змінили статус з появою професіоналізму, хоча професійний регбі конфліктує з традиційним. Франк грав за Нарбонн у період з 1995 по 1997 рік, коли то підписав контракт з Тулузою.
З 1997 по 2002 рік він грав за Тулузу, разом з якою він виграв два щити Бреннуса (1999 та 2001). У міжсезоння 2002 року він підписав контракт з англійським клубом Лестер Тайгерс, котрий на тамтой час був одним з найкращих європейських клубів, і став тим самим першим французьким гравцем. Після проведення одного сезону в Англії, він повернувся до Франції і зв'язався з клубом Перпіньян. Контракт тривав всього 1 рік.
Після цього. Франк повернувся в свій перший клуб, Нарбонн, з яким він провів ще три сезони в період між 2004 і 2007 роками. У міжсезоння 2007 року він підписав контракт з Рейсінг Метро. В склад команди входили також інші знамениті гравці, такі як: Давід Ораду, Тома Ломбар, Агустін Пішот. Після сезону, він вступив до клубу Каркассон і почав грати в лізі Федераль 1. Франк Турне закінчив свою кар'єру після підйому клубу до Про Д2.
Збірна Франції ред.
Франк Турне 49 раз виступав за збірну Франції. 14 жовтня 1995 року він виступив в Латиноамериканському Кубку з регбі проти збірної Італії. Потім він швидко зарекомендував себе як діючий президент збірної Франції, з якою він виграв два турніри Великого Шолома в 1997 і 1998 роках і довів збірну до фіналу кубку світу з регбі у 1999 році. Він був одним з найнебезпечніших гравців в світі зі всіма ознаками агресивності на полі під час гри. Кубок світу у 1999 був піковим для його кар'єри (він був одним з небагатьох гравців які зіграли у всіх іграх). Після чемпіонату світу 1999 року, Франк Турне знову грав рік у збірній Франції, перш ніж замінити Пітер де Вільї новим тренером - Бернаром Лапорт. За час тривання своєї міжнародної кар'єри, Франк Турнер набрав 2 тесту, тобто 10 балів.
Французькі Варвари ред.
Франка уперше було вибрано презентувати клуб Барбаріанс Франсе у листопаді 2001 року, у грі проти збірної Фіджі в Тулоні[1]. Варвари програли з рахунком 15:17[2]. У червні 2005 року він знову був обраний Французькими Варварами, щоб тим разом стати до бою проти Західної провінції у Стелленбос (ПАР). Варвари знову програли (20:22).[3]
Кар'єра ред.
Клуби ред.
- 1995—1997
Нарбонн - 1997—2002 Тулуза
- 2002—2003
Лестер Тайгерс - 2003—2004 Перпіньян
- 2004—2007 Нарбонн
- 2007—2008 Рейсінг Метро
- 2008—2010 Каркассон
Тренер ред.
- 2010— Каркассон
Досягнення ред.
Кубок Франції ред.
- Переможець: 1998
Чемпіонат Франції з регбі ред.
- Чемпіон: 1999, 2001
Турнір шести націй ред.
Великий Шолом ред.
- Учасник: 1997, 1998
Латиноамериканський кубок з регбі ред.
- Переможець: 1995, 1997
Кубок світу з регбі ред.
- Віце-чемпіон: 1999
Примітки ред.
- ↑ Des Barbarians fantômes. www.ladepeche.fr. Процитовано 19.12.2001.
- ↑ Barbarian Rugby Club vs Fidji. www.barbarianrugbyclub.com. Архів оригіналу за 24.12.2016. Процитовано 12.12.2016.
- ↑ Western Province vs Barbarian Rugby Club. www.barbarianrugbyclub.com. Архів оригіналу за 23.12.2016. Процитовано 6.12.2016.