Перпіньян (регбійний клуб)

Юньон Спортів де Арлекін Перпіньон (фр. Union Sportive des Arlequins Perpignanais), або скорочено ЮСАП, Перпіньян — французький регбійний клуб, який виступає в Про Д2. Команду було засновано в 1902 році під назвою СА Перпіньян. У 1919 році назву було змінено на ЮСА Перпіньян, в 1933 році вона натомість отримала свою нинішню назву. Домашні матчі колектив проводить на арені Ейме-Жираль, який вміщає 14,593 глядачів. Кольорами команди є червоний і золотий. Саме ці кольори і є національними кольорами Каталонії.

Перпіньян
фр. USA Perpignanais
Повна назва Union sportive arlequins Perpignan-Roussillon
Коротка назва USAP, Перпіньян
Засновано 13 вересня 1902
Населений пункт Перпіньян, Франція
Стадіон Ейме-Жираль
Вміщує 14 593
Президент Франсуа Рів'єр
Головний тренер Алан Ярде, Грегорі Пата, Франсуа Жулі
Ліга Про Д2
2015-2016 7
Домашня
Виїзна
Запасна

ІсторіяРедагувати

Клуб було засновано у 1902 році під назвою СА Перпіньян. Вперше команда Перпіньян ввійшла у фінал чемпіонату Франції — 3 травня 1914. Жителі півдня зустрілися з командою Тарб і виграли матч з рахунком 8:7. Матч цей проходив на стадіоні Стад де Пон Жюмо, що в Тулузі, а прийшло на нього 15 000 глядачів. Кілька регбістів з чемпіонського складу кілька місяців по тому загинули на Першій світовій війні. Щоб вшанувати пам'ять покійних, було вирішено змінити колір форми з золотого-червоною в колір уніформи французьких піхотинців.

Чотири роки пізніше клуб змінив назву на ЮС Перпіньян. У 1921 році команда вдруге заграла в головному матчі сезону. 17 квітня Перпіньяни обіграли Тулузу (5:0) на стадіоні Парк де Спорт де Сокльє в Безьє. Через три роки в фіналі першості в Бордо зустрілися ті ж самі учасники. Втім, в той раз сильнішою виявилася Тулуза (0:3).

Команда грала успішно впродовж всіх 1920-х років : Перпіньян боровся за титул чемпіона Франції в 1925 і 1926 роках. У першому випадку їхнім суперником був регбійний клуб Каркассон. Червоно-золоті виграли матч з рахунком 5:0. Третій поспіль фінал знову звів їх з Тулузою. Як і минулого разу, зустріч пройшла в Бордо, а чемпіонами стала команда з Тулузи (11:0). На цьому закінчились вдалі виступи клубу, бо наступного фіналу вболівальники Перпіньяна чекали близько десяти років.

У 1935 році команда зустрілася в вирішальному матчі першості з Біарріц Олімпік на стадіоні Стад де Пон Жюмо. Матч цей відбувся 12 травня, приніс титул аквітанцям. На втіху фанатам регбісти Перпіньяна здобули першу перемогу в турнірі Шаленж Ів дю Мануар. Через три сезони фінальний матч чемпіонату Франції проходив з тим же складом учасників. Перемігши суперника з рахунком 11:6, Перпіньян взяли перше чемпіонство з 1921 році. У цьому ж сезоні клуб дійшов до фіналу Шаленж. 1930-ті роки були досить вдалими для команди. У 1936, червоно-золоті стали переможцями і триразовими фіналістами Шаленж Ів дю Мануар, виграли чемпіонат Франції і двічі ставали володарями срібних медалей першості.

у 1944 році, команда знову дійшла до фіналу національного чемпіонату Франції. Команда грала з Авірон Байонне на Парк де Пренс в столиці. 26 березня 1944 команда Перпіньян виграла чемпіонат з рахунком 20:5, тим самим клуб став п'ятикратним чемпіоном країни.

Через вісім років, в 1952, клуб боровся за шостий титул з командою Лурд. Гра пройшла на муніципальному стадіоні в Тулузі і завершилася перемогою Лурду (20:11). Три роки потому ті ж суперники зіграли у вирішальному матчі чемпіонату 1955 року. У Бордо сильнішим виявились гравці Перпіньян (11:6), завоювали шостий титул чемпіонів Франції. Також в 1955 році команда вдруге стала переможцем Шаленж Ів дю Мануар. Через рік жителі півдня посіли друге місце в цьому ж змаганні.

У 1965 році Перпіньян став триразовим чемпіоном Шаленж Ів дю Мануар. У 1977-му регбісти взяли участь у першому фіналі чемпіонату з 1955 року. Їх опонентом була команда Безьє Еро - яка зуміла переграти червоно-золотих на стадіоні Парк де Пренс (12:4). У 1994, колектив виграв свій останній Шаленж Ів дю Мануар, а в 1998 році провів матч за звання чемпіона. Південці програли зустріч зі Стад Франсе, яка пройшла на Стад де Франс(7-34). За матчом спостерігало 78 тисяч глядачів.

У 2002 році клуб встановив партнерські відносини з регбійною командою Барселонського університету. В результаті угоди остання змінила назву на ЮСАП Барселона. На даний момент іспанські "арлекіни" грають в Дівісьон де Онор. Програвши команді Коломьє в півфіналі кубка Хайнекен 1998/1999, Перпіньяни зуміли дійти до вирішального матчу в 2003. Проте, в чисто французькому фіналі вдача стояла на боці Тулузи (21:17). Матч пройшов на арені Ленсдаун Роуд в Дубліні. У 2004 році клуб в черговий раз програв у фіналі першості. Їх противником знову була команда Стад Франсе (38:20), а сам матч також пройшов на Стад де Франс. Число очевидців поразки червоно-золотих зросла: на стадіон прийшло 79 722 любителі регбі. З Ленсдаун Роуд пов'язаний ще один неприємний епізод історії клубу Перпіньян — французи програли у чвертьфіналі кубка Хайнекен 2005/2006 майбутньому чемпіону - Манстер.

В грудні 2008 клуб підписав контракт з одним із кращих гравців світу, гравцем збірної Нової Зеландії — Деном Картером. Контракт був розрахований на шість місяців[1]. Співпраця сторін завершилося однак передчасно: Картер порвав сухожилля.

У завершальній частині сезону клуб мав зіграти в матчі плей-офф Топ 14. Команді Перпіньян нарешті вдалось обіграти обіграв Стад Франсе (25:21) і в головному матчі клуб отримав приголомшливу перемогу над Клермоном(22:13). Через рік команда знову боролася за головний приз ліги з жовто-синіми, проте виграв клуб з Клермон-Феррану. Для чемпіонів цей титул став першим серед розіграних одинадцяти фінальних ігор.

У 2011 році керівництво Перпіньяна підписало угоду про співпрацю з колегами з Барселони. Договір передбачає, що французька команда отримає PR-підтримку з боку ФК Барселони. За підсумками сезону 2013/2014 клуб вибув до другого дивізіону, Про Д2.

ДосягненняРедагувати

Топ 14

  • Чемпіон: 1914, 1921, 1925, 1938, 1944, 1955, 2009
  • Фіналіст: 1924, 1926, 1935, 1939, 1952, 1977, 1998, 2004, 2010

Шаленж Ів дю Мануар

  • Переможець: 1935, 1955, 1994
  • Фіналіст: 1936, 1937, 1938, 1956, 1965

Кубок Хайнекен

  • Фіналіст: 2003

Фінальні матчіРедагувати

Топ 14Редагувати

Дата Чемпіон Фіналіст Результат Стадіон Вболівальники
3 травня 1914 Перпіньян Тарб 8:7 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 15 000
17 квітня 1921 Перпіньян Тулуза 5:0 Парк де Спорт де Сокльє, Безьє 20 000
27 квітня 1924 Тулуза Перпіньян 3:0 Парк Лескюр, Бордо 20 000
3 травня 1925 Перпіньян Каркассон 5:0 Мароссан, Нарбонн 20 000
2 травня 1926 Тулуза Перпіньян 11:0 Парк Лескюр, Бордо 25 000
12 травня 1935 Біарріц Олімпік Перпіньян 3:0 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 23 000
8 травня 1938 Перпіньян Біарріц Олімпік 11:6 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 24 600
30 квітня 1939 Біарріц Олімпік Перпіньян 6:0 (дод.час) Стад де Пон Жюмо, Тулуза 23 000
26 березня 1944 Перпіньян Авірон Байонне 20:5 Парк де Пренс, Париж 35 000
4 травня 1952 Лурд Перпіньян 20:11 Муніципальний стадіон, Тулуза 32 500
22 травня 1955 Перпіньян Лурд 11:6 Парк Лескюр, Бордо 39 764
29 травня 1977 Безьє Еро Перпіньян 12:4 Парк де Пренс, Париж 41 821
16 травня 1998 Стад Франсе Перпіньян 34:7 Стад де Франс, Сен-Дені 78 000
26 червня 2004 Стад Франсе Перпіньян 38:20 Стад де Франс, Сен-Дені 79 722
6 червня 2009 Перпіньян Клермон Овернь 22:13 Стад де Франс, Сен-Дені 79 205
29 травня 2010 Клермон Овернь Перпіньян 19:6 Стад де Франс, Сен-Дені 79 262

Кубок ХайнекенРедагувати

Дата Чемпіон Фіналіст Результат Стадіон Вболівальники
23 травня 2003 Тулуза Перпіньян 22:17 Ленсдаун Роуд, Дублін 28 600

Сезон 2016—2017 Про Д2[2]Редагувати

2016–2017 Про Д2 Таблиця читати · редагувати · обговорення
Клуб І В Н П БЗ БП Різ. ЗБ ВБ Б
1 Ойонна 19 12 0 7 541 407 +134 5 5 58
2 Ажен 19 12 1 6 501 397 +104 3 3 56
3 Монтобан 19 12 0 7 462 322 +140 4 2 54
4 Коломьє 19 12 0 7 473 350 +123 3 2 53
5 Мон-де-Марсан 19 11 0 8 426 383 +43 2 6 52
6 Біарріц Олімпік 19 11 0 8 455 424 +31 1 3 48
7 Каркассон 19 10 1 8 422 396 +26 2 2 46
8 Стад Орійяк 19 10 0 9 408 434 –26 3 3 46
9 Ангулем 19 10 1 8 358 382 -24 1 1 44
10 Перпіньян 19 8 1 10 419 407 +12 5 3 42
11 Дакс 19 9 0 10 413 483 -70 1 4 41
12 Нарбонн 19 9 1 9 365 474 −109 1 0 39
13 Безьє Еро 19 7 0 12 418 391 +27 6 3 37
14 Ванн 19 5 2 12 383 480 −97 1 5 30
15 Альбі 19 6 2 11 372 505 −133 0 2 30
16 Бургуен Жальє 19 3 1 15 308 489 −181 1 4 19
Зелений фон Чемпіони, автоматичний аванс до Топ 14.
Голубий фон Команди, які вийшли у плей-офф
Червоний фон Команди, які вилітають в Федераль 1.

Примітки:Якщо дві команди здобули таку саму кількість балів, їх позиція вираховується по результатам різниці зібраних балів.

ПриміткиРедагувати

  1. Pryor, Matthew (28 June 2008). Dan Carter joins Perpignan. The Times. Процитовано 28 June 2008. 
  2. Classement PRO D2. Ligue Nationale de Rugby (French). Процитовано 28 December 2016. 

ПосиланняРедагувати