Вікіпедія

Формула-1 — Гран-прі Монако 1950

Гран-прі Монако 1950
Prix de Monte-Carlo et XIe Grand Prix Automobile
2-й із 7 етапів сезону 1950/ Гонка №2
← Гран-прі Великої Британії 1950 • 500 миль Індіанаполіса 1950 →
Дата 21 травня 1950 року
Місце Монако Монте-Карло
Траса Монте-Карло
Довжина кола 3.180 км
Дистанція 318 км (100 кіл)
Погода Сонячно, сухо
Поул
1:50.2 Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Альфа Ромео
Найшвидше коло
1:51.0
(
 коло) 		Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Альфа Ромео
Подіум
Переможець Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо Італія Альфа Ромео
2 місце Італія Альберто Аскарі Італія Феррарі
3 місце Монако Луї Широн Італія Мазераті
1948 ←  Гран-прі Монако 1950  → 1952

Гран-прі Монако 1950 (офіційно — Prix de Monte-Carlo et XIe Grand Prix Automobile) — автоперегони чемпіонату світу з Формули-1, які відбулися 21 травня 1950 року. Гонка була проведена на Міській трасі Монте-Карло у Монако. Це другий етап чемпіонату світу і одинадцяте Гран-прі Монако, а також друге гран-прі Формули-1 в історії. [1] [2] [3]

Переможцем гонки став аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо (Альфа-Ромео). Друге місце посів Альберто Аскарі (Феррарі), а третє — Луї Широн (Мазераті).

Чинним переможцем гонки був Джузеппе Фаріна, який у 1948 році виступав за команду Мазераті.

Положення у чемпіонаті перед гонкою

ред.
Місце Пілот Очки
1   Джузеппе Фаріна 9
2   Луїджі Фаджолі 6
3   Редж Пернелл 4
4   Ів Жиро-Кабанту 3
5   Луї Розьє 2
Джерело: [4]

Кваліфікація

ред.
Місце № Пілот Конструктор Час Проміжок
1 34   Хуан-Мануель Фанхіо   Альфа Ромео 1:50.2 –
2 32   Ніно Фаріна   Альфа Ромео 1:52.8 + 2.6
3 2   Хосе Фройлан Гонсалес   Мазераті 1:53.7 + 3.5
4 14   Філіп Етанселен   Талбот-Лаго 1:54.1 + 3.9
5 36   Луїджі Фаджолі   Альфа Ромео 1:54.2 + 4.0
6 38   Луїджі Віллорезі   Феррарі 1:52.3 + 2.1
7 40   Альберто Аскарі   Феррарі 1:53.8 + 3.6
8 48   Луї Широн   Мазераті 1:56.3 + 6.1
9 42   Раймон Зоммер   Феррарі 1:56.6 + 6.4
10 16   Луї Розьє   Талбот-Лаго 1:57.7 + 7.5
11 10   Робер Манзон   Simca-Gordini 2:00.4 + 10.2
12 52   Туло де Граффенрід   Мазераті 2:00.7 + 10.5
13 12   Моріс Трентін'ян   Simca-Gordini 2:01.4 + 11.2
14 24   Кат Гаррісон   ERA 2:01.6 + 11.4
15 50   Принц Біра   Мазераті 2:02.2 + 12.0
16 26   Боб Джерард   ERA 2:03.4 + 13.2
17 44   Франко Роль   Мазераті 2:04.5 + 14.3
18 4   Альфредо Піан   Мазераті Без часу –
19 6   Джонні Клез   Талбот-Лаго 2:12.0 + 21.8
20 8   Гаррі Шелл   Cooper-J.A.P. Без часу –
21 28   Пітер Вайтгед   Феррарі Без часу –
НПР 18   Шарль Поцці   Талбот-Лаго – –
НПР 20   Ів Жиро-Кабанту   Талбот-Лаго – –
НПР 22   П'єр Левег   Талбот-Лаго – –
НПР 46   Клементе Біондетті   Мазераті – –
Джерело: [5]

Хід перегонів

ред.
 
Хуан-Мануель Фанхіо посів перше місце

У неділю було вітряно, через що морські бризки потрапили на покриття траси у повороті «Бюро де Табак». На першому колі в цьому місці занесло болід Ніно Фаріни, що йшов другим, і він зіштовхнувся з автомобілем Хосе Фройлана Гонсалеса. Фаджолі пригальмував, Луї Розьє також встиг зупинитися, проте його зачепив Робер Манзон, штовхнувши на автівку Фаджолі.[6] Всього до масової аварії потрапило дев'ять машин. Гонсалес, чий болід взяв участь в аварії, не помітив, що кришка паливного бака пошкоджена, і продовжив їхати. Однак при першому ж гальмуванні паливо залило кабіну та спалахнуло. Глядачі допомогли пілоту, що вискочив з машини, зняти його палаючу сорочку.[7] Хуан-Мануель Фанхіо стартував першим і дізнався про інцидент лише пройшовши коло. Доїхавши до місця події, він побачив, що шлях перекрито, скрізь розлито паливо, а працівники траси відчайдушно намагаються відсунути постраждалі боліди убік. Вийшовши, Фанхіо трохи посунув одну із зламаних машин, та, звільнивши шлях, продовжив їхати.[7] Луїджі Віллорезі, який також зміг уникнути завалу, вибрав невдалий шлях, і, оминаючи пошкоджені боліди, втратив багато часу. До того ж двигун його автомобіля заглох і, продовживши брати участь у перегонах, він опинився у числі останніх. Увійшовши до очкової зони, пілот отримав шанс потрапити на подіум, проте після 63 кіл на його автівці зламався задній міст, і Віллорезі зійшов. До фінішу дісталися семеро гонщиків. Хуан-Мануель Фанхіо, який був лідером у гонці від першого до останнього кола, здобув свою першу перемогу у чемпіонаті Формули-1. Другим та третім стали Альберто Аскарі та Луї Широн. Очки також заробили Раймон Зоммер та Принц Біра.

 
Альберто Аскарі посів друге місце
 
Луї Широн посів третє місце

Гонка

ред.
Місце № Пілот Конструктор Кола Час/причина сходу Старт Очки
1 34   Хуан-Мануель Фанхіо   Альфа Ромео 100 3:13:18.7 1 9
2 40   Альберто Аскарі   Феррарі 99 + 1 коло 7 6
3 48   Луї Широн   Мазераті 98 + 2 кола 8 4
4 42   Раймон Зоммер   Феррарі 97 + 3 кола 9 3
5 50   Принц Біра   Мазераті 95 + 5 кіл 15 2
6 26   Боб Джерард   ERA 94 + 6 кіл 16
7 6   Джонні Клез   Талбот-Лаго 94 + 6 кіл 19
Схід 38   Луїджі Віллорезі   Феррарі 63 Трансмісія, задній міст 6
Схід 14   Філіп Етанселен   Талбот-Лаго 36 Маслопровід 4
Схід 2   Хосе Фройлан Гонсалес   Мазераті 1 Аварія 3
Схід 32   Ніно Фаріна   Альфа Ромео 0 Аварія 2
Схід 36   Луїджі Фаджолі   Альфа Ромео 0 Аварія 5
Схід 16   Луї Розьє   Талбот-Лаго 0 Аварія 10
Схід 10   Робер Манзон   Simca-Gordini 0 Аварія 11
Схід 52   Туло де Граффенрід   Мазераті 0 Аварія 12
Схід 12   Моріс Трентін'ян   Simca-Gordini 0 Аварія 13
Схід 24   Кат Гаррісон   ERA 0 Аварія 14
Схід 44   Франко Роль   Мазераті 0 Аварія 17
Схід 8   Гаррі Шелл   Cooper-J.A.P. 0 Зіткнення 20
НПР 28   Пітер Вайтгед   Феррарі Двигун 21
НПР 4   Альфредо Піан   Мазераті Аварія під час вільних заїздів 18
Джерело: [8]

Кола лідирування

ред.

Після гран-прі

ред.

Хуан-Мануель Фанхіо провів три дні, доглядаючи постраждалих під час гонки Хосе Фройлана Гонсалеса та Альфредо Піана. Гонсалес отримав опіки під час пожежі, а Альфредо Піан зламав ногу під час кваліфікації.

Насамперед, аргентинець відвіз Піана в ортопедичну лікарню в Болоньї, а згодом повернувся до Монако та відвіз Гонсалеса до опікового центру в Італії.[7]

Положення в чемпіонаті після гонки

ред.
Особистий залік
Поз Пілот Очки
1   Ніно Фаріна 9
2   Хуан-Мануель Фанхіо 9
3   Луїджи Фаджолі 6
4   Альберто Аскарі 6
5   Редж Парнелл 4
  • Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці. До заліку йшли чотири найкращі результати кожного пілота.
  • Кубок конструкторів тоді ще не було впроваджено.

Цікаві факти

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 6 грудня 2022.
  2. ↑ 1950 Monaco Grand Prix | Motorsport Database. Motorsport Database - Motor Sport Magazine (брит.). Процитовано 6 грудня 2022.
  3. ↑ Monaco 1950 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 6 грудня 2022.
  4. ↑ Britain 1950 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 18 липня 2022.
  5. ↑ Monaco 1950 - Starting grid • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 6 грудня 2022.
  6. ↑ Гран-прі Монако 1950 в Енциклопедії Формули-1 [1] (рос.)
  7. ↑ а б в Гран-прі Монако. 02-1950 [2] (рос.)
  8. ↑ Formula 1® - The Official F1® Website. web.archive.org. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 6 грудня 2022.

Посилання

ред.
Попередня гонка:
Гран-прі Великої Британії 1950 		FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 1950 		Наступна гонка:
500 миль Індіанаполіса 1950
Попередня гонка:
Гран-прі Монако 1948 		Гран-прі Монако Наступна гонка:
Гран-прі Монако 1952
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Гран-прі_Монако_1950&oldid=41205402