Фоліота
| Фоліота | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| * Agaricus [1] | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Фоліота, лускатка (Pholiota) — рід грибів родини Strophariaceae. Назва вперше опублікована 1871 року.[13]
Опис ред.
Гриби роду фоліота називають також лускатка, так як у багатьох з них на капелюшку помітні численні лусочки. Така лускатка звичайна (Pholiota squarrosa), росте великими групами на відмерлих і рідше на живих стовбурах листяних і хвойних порід. Рід об'єднує близько 30 видів. Ареал більшості з них чітко обмежений помірними зонами. Лише деякі види досягають тропіків і субтропіків, де рід представлений бідно. За способом харчування лускатки - переважно сапрофіти або напівпаразити на деревині. Основне їх місцепроживання - стовбури мертвих або живих дерев, хмиз, хвойна або листова підстилка, рідше грунт в лісі, місця старих вогнищ. Дуже характерно їх розташування навколо основи стовбурів живих дерев. Поза лісом серед трави вони зустрічаються рідко. Для деяких грибів характерно проживання в глибокому моху або на торф'яних болотах (Pholiota sphaleromorpha).
Капелюшок лускатки зазвичай правильної форми, м'ясистий, частіше лускатий і рідко гладкий. Він клейкий або сухий, але ніколи не змінюється від зміни вологості. Плодові тіла жовто-бурі або іржаво-бурі. Яскраво забарвлені види зустрічаються рідко. Пластини спадають по ніжці або приросли до неї. Їх забарвлення змінюється в залежності від віку від світло-жовтого до темно-бурого або іржаво-коричневого. Ніжка зазвичай центральна.
Багато грибів цього роду мають практичне значення активних руйнівників деревини або паразитів на живих, частіше ослаблених деревах (Pholiota destruens, Pholiota aurivella, Pholiota squarroso-adiposa). Ці гриби гублять і руйнують дерева в лісах і культурних насадженнях (садах, парках). У спиляних стовбурах дерев, уражених грибницею лускатки, процес руйнування деревини триває дуже активно. Попадання такої деревини в дерев'яні конструкції значно прискорює процес їх зношування.
Рід фоліота багатий хорошими їстівними грибами. До їх числа відносять Pholiota aurivella і Pholiota adiposa, що зустрічаються найбільш часто. Серед фоліота бувають гриби з неприємним запахом і смаком, але отруйних видів серед них не зазначено, так що практично їстівні майже всі ці гриби, але в більшості своїй їх не збирають, відносячи, таким чином, до числа маловідомих їстівних грибів. Один вид - Pholiota nameko - має товарне значення в Японії, де цей гриб культивують на деревині.[14]
В Україні зустрічаються[15] види:
Галерея ред.
_Sacc_6786.jpg)
Примітки ред.
- ↑ tr. Pholiota Fr., Systema Mycologicum 1: 240 (1821)
- ↑ sect. Pholiota (Fr.) P. Kumm.: 83 (1871)
- ↑ subgen. Pholiota (Fr.) P. Kumm.: 83 (1871)
- ↑ ser. Derminus Fr., Systema Mycologicum 1: 10, 240 (1821)
- ↑ tr. Flammula Fr., Systema Mycologicum 1: 11, 250 (1821)
- ↑ P. Karst., Bidrag till Kännedom av Finlands Natur och Folk 32: 22, 412 (1879)
- ↑ Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 66 (1886)
- ↑ Fayod, Annales des Sciences Naturelles Botanique 9: 356 (1889)
- ↑ Fayod, Annales des Sciences Naturelles Botanique 9: 361 (1889)
- ↑ Paulet ex Earle, Bulletin of the New York Botanical Garden 5: 445 (1909)
- ↑ Earle, Bulletin of the New York Botanical Garden 5: 437 (1909)
- ↑ Pilát, Annales Mycologici 31 (1-2): 54 (1933)
- ↑ Pholiota. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
- ↑ Порядок Агарикові, або Пластинчасті (Agaricales) (Л. В. Гарибова).
- ↑ Світ грибів України » Список видів – P – (укр.). Процитовано 29 листопада 2020.
Джерела ред.
- Kummer, P. 1871. Der Führer in die Pilzkunde. :1-146 - P.22, 83
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |