Фернандо Орлеанський (ісп. Fernando María de Orleans y Borbón; 29 травня 1859, Санлукар-де-Баррамеда — 3 грудня 1873, Ла-Шапель-Сен-Мемен) — інфант Іспанії.

Фернандо Орлеанський
Народився29 травня 1859(1859-05-29)[1][2]
Palacio de Orleans-Borbónd, Санлукар-де-Баррамеда, Кадіс, Андалусія, Іспанія
Помер3 грудня 1873(1873-12-03)[1][2] (14 років)
ПохованняDreux Royal Chapeld
Країна Іспанія
Діяльністьаристократ
Alma materCentre educatiu privat Maristes Valldemiad (1873) і minor seminary of La Chapelle-Saint-Mesmind (3 грудня 1873)
Титулпринц і інфант Іспаніїd
РідОрлеанський дім
БатькоАнтуан Орлеанський, герцог де Монпансьєd[1]
МатиЛуїза Фернанда Іспанська[1]
Брати, сестриМарія Ізабелла Орлеанська, Марія Амалія Орлеанська, Марія Христина Орлеанська, Princess Maria de la Regla of Orléansd, Марія де лас Мерседес Орлеанська, Prince Felipe of Orléansd, Infante Antonio, Duke of Gallierad і Prince Luis of Orléansd
Нагороди
Орден Золотого руна

Син Антуана Орлеанського, герцога де Монпасьє, та його дружини Луїзи Фернанди де Борбон, інфанти Іспанії, сестри королеви Ізабелли II. Отримав звання інфанта Іспанії 10 жовтня 1859 року, виріс і навчався в Севільї, в палаці Дуеньяс, де мешкали його батьки, з якими він поїхав у вигнання у Францію після смерті під час трауру немовляти Енріке (1870). Навчався у школі-інтернаті Малої семінарії у Ла-Шапель-Сен-Мемен, де він помер у віці чотирнадцяти років.

Похований у королівській усипальні в Дре.

Нагороджений у день хрещення Великим Хрестом Ордена Карлоса III, кавалер Ордена Золотого Руна (28 листопада 1859 року).

Примітки

ред.

Посилання

ред.