Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі

(Перенаправлено з Фермілаб)

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі (розповсюджена скорочена назва Фермілаб) — дослідницький центр в місті Батавія, неподалік Чикаго (Іллінойс, США). Належить Міністерству енергетики США. Спеціалізується на дослідженнях в області фізики високих енергій, астрофізики та технологій прискорювачів. З 1 січня 2008 р. Фермілабом керує «Дослідницький альянс Фермі», що організованиий Чиказьким університетом та університетською дослідницькою асоціацією (англ. University Research Association, URA). URA — консорціум, куди входить 91 університет, в основному з США, але є також члени з Канади, Японія та Італії.

Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі
Зображення
Названо на честь Енріко Фермі
Держава Flag of the United States.svg США
Адміністративна одиниця Іллінойс
Батьківська компанія (організація, установа) Міністерство енергетики США
Розташування штаб-квартири Бетейвія
Оператор Fermi Research Alliance, LLCd
Кількість фоловерів 74 666
Точка доступу API idp.fnal.gov/idp/shibboleth
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Національна прискорювальна лабораторія ім. Енріко Фермі у Вікісховищі

Координати: 41°49′55″ пн. ш. 88°15′26″ зх. д. / 41.83194444447177318° пн. ш. 88.25722222224977997° зх. д. / 41.83194444447177318; -88.25722222224977997

Головна будівля Фермілаб — Хол Вільсона

Найвідомішою дослідницькою установкою Фермілаба був колайдер Теватрон (він закінчив свою роботу 30 вересня 2011 року), розташований в підземному кільцевому тунелі довжиною 6280 м. До запуску Великого адронного колайдера в 2009 році, колайдер в Фермілабі був прискорювачем з найбільшою в світі світністю і енергією пучків частинок. Зараз Фермілаб проводить декілька невеликих експериментів, використовуючи фіксовані мішені, експерименти з фізики нейтрино (MINERνA, MiniBooNE, MINOS, DUNE, NOνA тощо) та фізики мюонів (експерименти Muon g−2 та Mu2e), і бере участь в астрофізичних проектах. Фермілаб також координує внесок американських вчених в експеримент CMS на Великому адронному колайдері.

Значущі відкриттяРедагувати

Влітку 1977 року, група під керівництвом Леона Ледермана, що працювала на експрименті E288, де пучок протонів зіштовхувався з мішенню, відкрила Іпсилон-мезон, що по суті означало відкриття b-кварка.[1] 1995 року експерименти CDF та DØ на Теватроні оголосили про відкриття останнього, шостого, t-кварка[2]. Таким чином, у Фермілабі було відкрито два кварки із шести відомих.

Експерименти CDF та DØ також внесли видатний внесок у вивчення адронів, що містять b-кварк, та відрили декілька важких баріонів (зокрема,  [3],  [4] та  [5]) та Bc-мезон[6] (мезон, що складається із c- та b-кварків). Всі ці відкриття були підтверджені експериментами на Великому адронному колайдері[7].

Цікаві фактиРедагувати

  • На честь лабораторії названо астероїд 11998 Фермілаб.
  • На території лабораторії проживає велика популяція бізонів.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати


  1. Discovery of the bottom quark, Upsilon. history.fnal.gov. Fermilab History and Archives Project. Процитовано 2019-11-11.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  2. Higgins, Valerie. Twenty-fifth anniversary of the discovery of the top quark at Fermilab (en-US). Процитовано 2021-01-30. 
  3. Experimenters at Fermilab discover exotic relatives of protons and neutrons (en-US). Процитовано 2021-01-30. 
  4. Fermilab experiment discovers a heavy relative of the neutron (en-US). Процитовано 2021-01-30. 
  5. Fermilab’s CDF observes Omega-sub-b baryon (en-US). Процитовано 2021-01-30. 
  6. CDF Corrals the Last of the Mesons. 
  7. Particle Data Group - 2020 Baryons Summary Tables. pdg.lbl.gov. Процитовано 2021-01-30.