Фердінандо Фаріна

Фердінандо Фаріна
Народження	18 вересня 1877; Ла-Спеція, Лігурія, Італія
Смерть	3 лютого 1964 (86 років); Рим, Італія
Країна	Італія; Королівство Італія
Партія	Національна фашистська партія
Звання	Адмірал ескадриd
Війни / битви	Італійсько-турецька війна; Перша світова війна
	Фердінандо Фаріна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фаріна.

Фердінандо Фаріна (італ. Ferdinando Giulio Francesco Alberto Farina, 18 вересня 1877, Ла-Спеція - 3 лютого 1964, Рим) - італійський адмірал та політик

Біографія ред.

Фердінандо Фаріна народився 18 вересня 1877 року у Ла-Спеції. У 1891 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1897 році у званні гардемарина. Ніс службу на борту крейсера «Марко Поло».

У 1899 році отримав звання лейтенанта. Брав участь в італійсько-турецькій війні.

Під час Першої світової війни отримавши звання капітана III рангу, командував ескадрою міноносців. У 1919 році отримав звання капітана II рангу. Ніс службу на суші, зокрема у військово-морському командуванні в Гаеті. У 1925 році отримав звання капітана I рангу і був призначений начальником штабу військово-морського командування в Неаполі, а у 1926-1927 роках - в Ла-Спеції. Протягом 1926-1927 років був військово-морським аташе в посольстві Італії в Лондоні. Протягом 1929-1930 років командував крейсером «Анкона».

У 1932 році отримав звання контрадмірала і був призначений командувачем Арсеналу в Таранто. У 1933 році отримав звання дивізійного адмірала і був призначений в Дирекцію з озброєнь в міністерстві військово-морського флоту. Пізніше нетривалий час командував 1-ю дивізією крейсерів (крейсери «Фіуме» та «Горіція»), потім 3-ю дивізією крейсерів (крейсер «Трієсте»). У 1936 році отримав звання ескадреного адмірала і протягом 1936-1938 років був командувачем військово-морського командування в Таранто. Був віце-президентом Вищої ради флоту. З 1939 року - інспектор з будівництва кораблів.

У 1939 році призначений сенатором. того ж року подав у відставку, але зі вступом Італії у Другу світову війну у 1940 році був повернутий на службу. Був членом комісії з укладення перемир'я з Францією. Після капітуляції Італії у вересня 1943 року та звільнення Риму 4 червня 1944 рок був членом комісії, яка вивчала поведінку офіцерів під час фашистського правління.

Помер 3 лютого 1964 року у Римі.

Нагороди ред.

Італійські ред.

Срібна медаль «За військову доблесть»
Хрест «За військові заслуги»
Кавалер Ордена Корони Італії
Офіцер Ордена Корони Італії
Командор Ордена Корони Італії
Великий офіцер Ордена Корони Італії
Кавалер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Командор Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Великий офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Пам'ятна медаль італійсько-турецької війни 1911—1912
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
Медаль Перемоги
Пам'ятна медаль на честь об'єднання Італії
Маврікіанська медаль заслуг за 10 п'ятиліть бездоганною військової кар'єри

Іноземні ред.

Орден Заслуг німецького орла (Німеччина)

Джерела ред.

Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердінандо Фаріна
Фердінандо Фаріна на сайті Сенату Італійської республіки (італ.)