Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Фердинанд Видра (угор. Vidra Ferdinánd, 1815 Веспрем, Угорщина — 1879, Білки, сьогодні Україна) — художник, іконописець.

Фердинанд Видра
Народився1815 Редагувати інформацію у Вікіданих
Веспрем, Веспремський ярашd, Веспрем, Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1879 Редагувати інформацію у Вікіданих
Білки, комітат Береґ, Угорське королівство[d], Транслейтанія, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьchurch painter Редагувати інформацію у Вікіданих

Діяльність

ред.

Учився в Академії мистецтв у Відні. Пізніше навчався у Римі, де жив протягом 1840—1845 років, навчаючись мистецтва періоду барроко.[1]

В Римі намалював свій образ Паннонія (1844) та зробив рисунок з образа Рафаеля Теологія (1846); ці роботи потрапили до Національного Музею в Будапешті. В  1845 році  намалював дві ікони на іконостас веспремського катедрального храма. Був прийнятий як епархіальний маляр Мукачівської греко-католицької епархії і в 1858 році намалював вівтарну частину кафедрального собору в Ужгороді.

В 1859 році розписав храм Різдва Пресвятої Богородиці в Зарічові. Його роботи були в іконостасі храму Успіння Пресвятої Богородиці в Мукачеві.

Закарпатську творчість майстра можна розділити на два періоди: спочатку переважно працовав в Ужанскій долині, а в другому періоді переселився до Білок и працював там і по Боржавським селам.[2]

Фердинанд Видра приніс до місцевого малярства принципи італійського пізнього бароко.

Примітки

ред.
  1. Motherudin, Fariha (2015-03). http://www.jsoftware.us/index.php?m=content&c=index&a=show&catid=150&id=2309. Journal of Software. Т. 10, № 3. с. 374—383. doi:10.17706/jsw.10.3.374-383. ISSN 1796-217X. Процитовано 1 травня 2021. {{cite news}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  2. Prosandeeva, Lyudmila (2 липня 2018). ТВОРЧІСТЬ ЯК ЗАСІБ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД ДОРОСЛІШАННЯ. PSYCHOLOGICAL JOURNAL. Т. 16, № 6. с. 155—166. doi:10.31108/1.2018.6.16.11. ISSN 2414-0023. Процитовано 1 травня 2021.