Вікіпедія

Фемарнбельтський тунель

54°34′33″ пн. ш. 11°18′20″ сх. д. / 54.575833333333° пн. ш. 11.305555555556° сх. д. / 54.575833333333; 11.305555555556

Фемарнбельтський тунель
Зображення
Країна  Данія і  Німеччина
Власник Femern A/Sd[1]
Документ започаткування Q114315353? і Q114311317?
Дата офіційного відкриття 2029
Проходить над/під Фемарн-бельт
Розташування кінцевого пункту Фемарн і Лолланн (муніципалітет)
Довжина або відстань 18 км
Стан використання на стадії будівництваd
Мапа
Офіційний сайт​(англ.)​(нім.)​(дан.)
CMNS: Фемарнбельтський тунель у Вікісховищі

Фемарнбельтський тунель (дан. Femern Bælt-forbindelsen, нім. Fehmarnbelt-Querung) — споруджуваний занурений тунель, що має сполучити німецький острів Фемарн із данським островом Лолланн, що має перетнути 18-кілометрову протоку Фемарн-бельт Балтійського моря.

Тунель забезпечить пряме сполучення між північною Німеччиною та Лолланном, а звідти — до данського острова Зеландія та Копенгагена, ставши найдовшим у світі комбінованим автомобільно-залізничним тунелем.[2] Прихильники стверджують, що тунель буде потенційно важливим сполученням між Центральною Європою та Скандинавією. Тунель скоротить час у дорозі між Лолланном і Фемарном з 45 хвилин на поромі до 10 хвилин на автомобілі та 7 хвилин на поїзді.[3][2] Електрифікована швидкісна залізниця буде здатна розвивати швидкість 200 км/год.[4]

Початкова кошторисна вартість проєкту становила 5,5 мільярдів євро[5]. 2010 року вартість збільшилася до 7,4 мільярда євро[6], а станом на 2022 рік становить близько 10 мільярдів євро.

Тунель замінить поромне сполучення з інтенсивними перевезеннями з Редбю[en] та Путтгардену, яким наразі управляє Scandlines[en], маршрут, відомий німецькою мовою як Vogelfluglinie[en] та данською як Fugleflugtslinjen.

Фемарн сполучено з материковою Німеччиною Фемарнзундським мостом, а Лолланн сполучено тунелем і мостами із Зеландією через острів Фальстер, який, зі свого боку, сполучено з материковою частиною Швеції Ересуннським мостом. Хоча між Зеландією та Німеччиною також існує сполучення через Великий Бельт, Фюн і Ютландію.

Проєкт

ред.

Тунелем буде прокладено дві колії. Час поїздки залізницею від Гамбурга до Копенгагена буде скорочено з чотирьох годин 58 хвилин до трьох годин 15 хвилин. Згідно з поточними планами, щогодини у кожному напрямку буде курсувати один пасажирський і два вантажні.[7] Шосе між Копенгагеном і Гамбургом вже є автомагістраллю, за винятком 25 км у Німеччині, які є двосмугою. Вузький Фемарнзундський міст буде замінено новим Фемарнзундським тунелем[en] з чотирисмуговою автомагістраллю та двоколійною залізницею.[8]

Тунель матиме 79 стандартних секцій завдовжки 217 м кожна, з двома автодорожніми тунелями, одним аварійним тунелем та двома залізничними тунелями. Додатково буде змонтовано 10 обслуговуючих секцій довжиною 85,7 метра, але вони будуть ширше та матимуть підвал для розміщення технічного обладнання.

Фемарнбельтська залізнична вісь

ред.

Залізниця Фемарнбельтського тунелю є центральною секцією «Фемарнбельтської залізничної осі», що є пріоритетним проєктом 20 Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T), що має на меті спорудження високошвидкісної залізниці Копенгаген — Гамбург.[9] На півночі вісь сполучена з Ересуннським мостом (Пріоритетний проєкт 11) і залізничною/автодорожньою віссю Північного трикутника (Пріоритетний проєкт 12), а на півдні — з Бременом і Ганновером.[9] Споруджувана лінія має складатися з декількох нових залізниць, що мають бути побудовані, та старих залізниць, які мають бути модернізовані для досягнення принаймні максимальної швидкості 200 км/год на всіх дистанціях[4]:

Критика

ред.

Є занепокоєння з боку місцевого населення Німеччини, які побоюються втрати робочих місць на сьогоднішньому інтенсивному поромному сполученні, і захисників екології, які вважають, що від цього проєкту постраждають дикі тварини[14].

Міст Гедсер — Росток довжиною близько 50 км був запропонований як альтернатива Фемарнбельтському мосту. Прибічники цього проєкту стверджують, що він був би сполучною ланкою із Скандинавії до Берліна.

Примітки

ред.
  1. ↑ 38 // lov om anlæg og drift af en fast forbindelse over Femern Bælt med tilhørende landanlæg i Danmark // Lovtidende. A, Almindelige love, anordninger og bekendtgoerelser. Denmark — 2015. — ISSN 0106-8458; 1903-7643
  2. ↑ а б The Fehmarnbelt tunnel: delivering a new European link. 11 червня 2018.
  3. ↑ Puttgarden nach Rödby Fahrtickets, Zeiten und Preise. Direct Ferries (нім.). Процитовано 15 липня 2020.
  4. ↑ а б в David Burroughs (7 лютого 2020). Fehmarnbelt Fixed Link rail consultancy contract awarded. International Railway Journal. Процитовано 26 червня 2020.
  5. ↑ Fehmarnbelt-Querung: Kosten - Wer bezahlt?. www.ikzm-d.de. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. [Архівовано 2022-01-18 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Die Fehmarnbelt-Querung: Ökologisch gefährlich & teuer. BUND - BUND für Naturschutz und Umwelt in Deutschland (de-DE) . Процитовано 17 січня 2022.
  7. ↑ Tekniske løsningsmodeller for de danske landanlæg [Архівовано 15 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Deutsche Bahn. Entscheidung zur neuen Fehmarnsundquerung. (in German) Retrieved 11 June 2021
  9. ↑ а б Priority Project 20: Railway axis Fehmarn Belt. 30 Priority Projects TEN-T. European Commission. Процитовано 29 червня 2020.
  10. ↑ Faser i arbejdet (дан.). Banedanmark. 22 травня 2017. Процитовано 26 червня 2020.
  11. ↑ Denis Bowers (15 червня 2018). Danish parliament approves DKr 11bn rolling stock purchase. International Railway Journal. Процитовано 26 червня 2020.
  12. ↑ Gernot Knödler (18 червня 2020). Klatsche für Fehmarnbelt-Querung. Die Tageszeitung (нім.). Процитовано 26 червня 2020.
  13. ↑ Entscheidung zur neuen Fehmarnsundquerung. Anbindung-fbq.de (нім.). DB Netze. 3 березня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 29 червня 2020. [Архівовано 2020-03-03 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Report from Deutsche Welle 29 June 2007

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фемарнбельтський тунель

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фемарнбельтський_тунель&oldid=43915716