Федір Весна (рус. Федор Весна, Chwiodor Wesna) — сокольничий польського короля Ягайла (згідно з «літописцем великих князів литовських»). Найімовірніше, він був православним і не вирізнявсь якимось знатним походженням.

Історик Олег Ліцкевич називає його русинізованим балтом[1] й ототожнює з згаданим у «Торунських анналах» дядьком, себто вихователем Ягайла на ймення Ходор (Codar patrui Yagell), — одним із очільників змови 1382 року проти Кейстута (в ВКЛ існував звичай «дядькування», коли спадкоємців благородних сімейств віддавали на виховання дрібним нобілям чи навіть селянам).

У джерелах Федір Весна подибується як власник розташованих непоодаль Жупран Новосілок (Novam villam alio nomine in vulgari Nowesyolo)[2] і як поручитель перед князем Скиргайлом за Гридька Костянтиновича, причім без титулу та жодної посади і на досить низькій позиції серед інших поручителів (сама ж грамота писана межи 1387 й 1392 роком)[3][1][a].

Зі смертю 17 березня 1392 княжни Уляни Олександрівни Ягайло призначив служебника намісником вітебським, чим покривдив Свидригайла, що вважав цю землю частиною своєї вотчини. Пізньою зимою чи то пак ранньою весною 1393 р. той захопив Вітебськ і вбив Федора, нібито скинувши того з міських мурів за версією хроніста Матея Стрийковського. Відповіддю на бунт став похід Вітовта та Скиргайла, до яких долучився Юрій Святославич Смоленський: Свидригайла ймили й припровадили королю в Краків[5].

Коментар

ред.
  1. Польський історик Ян Тенговський хибно повважав його батьком кн. Івана Жедивіда внаслідок неправильного прочитання даної грамоти: «Ходоро Весну» замість «Ходорове с(ы)ну»[4].

Примітки

ред.
  1. а б Ліцкевіч А. Да пытання пра рутэнізацыю балтаў у ВКЛ у XIV — пачатку XV ст. // Arche. — 2009. — № 11-12. — С. 50-51.
  2. Semkowicz W. Przywileje Witołda dla Moniwida, starosty wileńskiego i testament jego syna Jana Moniwidowieza // Ateneum Wileńskie. № 2, 1923. — S. 259.
  3. Пам'ятки української мови. Грамоти XIV cтоліття / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — Київ: Наукова думка, 1974. — С. 108
  4. Polechow, Sergiej (2020). Poręczenie za kniazia Żedywida a wydarzenia lat 1392-1393 w Wielkim Księstwie Litewskim. Zapiski historyczne. 85 (3): 74.
  5. Nikodem, Jarosław (2013). Witold: Wielki Książę Litewski (1354 lub 1355-27 października 1430). Kraków: Avalon. с. 162. ISBN 978-83-7730-051-0.

Література

ред.