Відкрити головне меню

Федорченко Іван Михайлович
Федорченко Іван Михайлович.jpg
Народився 31 жовтня 1909(1909-10-31)
Таганрог
Помер 27 грудня 1997(1997-12-27) (88 років)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність винахідник
Alma mater Дніпродзержинський індустріальний інститут
Науковий ступінь академік АН УРСР
Член НАН України
Відомий завдяки: теорія механізму тертя вузлів машин і механізмів
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія СРСР Державна премія СРСР Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»

Федорченко Іван Михайлович (* 31 жовтня 1909, Таганрог — † 27 грудня 1997)— український вчений радянських часів у галузі матеріалознавства, порошкової металургії та спеціальних сплавів, 1961- академік АН УРСР, 1968 — лауреат Премії ім. Патона АН УРСР, 1970 — заслужений діяч науки УРСР, нагороджений орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного прапора та двома «Знак Пошани», медалями, 1979 — лауреат Державної премії УРСР, 1981 — Державної премії СРСР.

ЖиттєписРедагувати

1930 року закінчив Кам'янський вечірній металургійний інститут — згодом Дніпродзержинський індустріальний інститут.

В 1930—35 роках працював на заводах Кам'янського (Дніпродзержинська) та Таганрога.

З 1935 по 1952 рік працює в науково-дослідному інституті сільськогосподарського машинобудування у Москві.

У 1952—55 роках — в Лабораторії спеціальних сплавів АН УРСР.

З 1955року працює заступником директора та одночасно завідує відділом Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР.

В 1957-62 роках одночасно — головний вчений секретар Президії АН УРСР.

З 1963 — академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства АН УРСР. Займався розробкою:

  • теоретичних основ порошкової металургії,
  • створення спеціальних сплавів і матеріалів — антифрикційних, фрикційних, фільтрових. Розробив теорію механізму тертя вузлів машин і механізмів.

Серед його творів:

  • 1963 — «Основи порошкової металургії», Київ (у співавторстві),
  • 1975 — «Сучасні фрикційні матеріали», Київ (у співавторстві),
  • 1976 — «Дослідження матеріалів для гальміних та передаточних механізмів», Київ (у співавторстві),
  • 1980 — «Композиційні спечені антифрикційні матеріали», Київ (у співавторстві).

ЛітератураРедагувати